Козівський р-н. 19.ХІІ.1947 р. В с. Бишки вечером один большевик з гарнізону зайшов у хату Лихолат Теодозії, де вдаючи повстанця старався будь> що від жінки розвідати. Жінка помітили, що цю підступну ролю грав правдивий большевик і старалася з ним нічого розмовляти. Розлючений большевик побачивши, що від жінки нічого не довідається і в дальшій з нею своїй розмові приказав її підняти вгору спідницю, жінка рішучо від цього відмовилась, тоді большевик побив її до непритомності і відійшов. 26.ХІІ. В с. Свобода Золота [Золота Слобода] приїхало 12>ть большевиків. Вони зайшли до Ковалів Івана і зажадали собі від нього горілки, але він не мав і за це його один большевик вдарив кілька раз в обличчя, а другий в той час штовхав його під груди цівкою кріса. Большевики пошукавши трошки по господарстві, від’їхали. 22>27.ХІІ. В с. Вівся квартирував гарнізон. 27.ХІІ. До с. Будилів приїхали начальник РО МВД Ковальов і прокурор Севідов та 5>ть большевиків. Вони сконфіскували госпо> дарства Федор Евгенії, за це, що її чоловік засуджений на 10>ть років тюрми, й Урбан Марії, нібито за це, що її син, який служив в ЧА, обікрав військовий магазин на суму 1900 крб. 31.ХІІ.1947 р. До с. Вибудів досвітком прийшло 67 большевиків і перепроваджували по селі сильні труси, але нічого не знайшли. 3.І.1948 р. До с. Будилів приїхало 15 большевиків і зайшли до господаря Горбачевського Павла та вимагали від нього горілки. Він горілки не мав і за це його дуже побили і відійшли. 4.І. До с. Вівся досвітком прийшло 20>ть большевиків. Вони роз> ділились на чотири і перепроваджували стислі труси в усіх кінцях села. 41 Не знайшовши нічого вечером усі відійшли в сторону с. Литятина, Бережанського р>ну. Цього ж самого дня до с. Каплинці приїхало 30 большевиків, між ними лейт. Плотніков і лейт. Сурготанов, зайшли до гр. Петрів Василя, зробили в нього ревізію і під час ревізії знайшли стару криївку, і за це арештували його дві дочки: Тетяну і Михайлину. 5.І. До с. Вівся на х. Тригубів прийшли 4 большевики, котрі були перебрані на цивільно і вдавали повстанців. Вони зайшли до одного переселенця і приказали йому переказати голові сільради, щоби він перевів збірку грошей і збіжжя, та щоб на свята зорганізував коляди, бо такий наказ від друга “Скали”, крім цього ще спеціально залишили для голови записку. А відходячи сказали, щоб зібрану збірку на 8.І.1948 р. доставити на х. Осипівку, біля с. Кривого, бо там вже буде ч[е]кати друг “Лис” і “В’юн”. Однак, з їхніх заходів нічого не вийшло, бо ті особи добре собі [у]свідомили, що це робота большевиків. Залишену записку голова відставив до району. 6.І. В с. Кальне, як тільки смерклось, появилося 4 перевдітих на цивільно большевиків, які ходили попід хати колядувати. Люди давали їм харчі, а дехто гроші. При цьому вони старались заходити до хат, де все один оставався на дворі. 9.І. До с. Золочівка приїхали 4 большевики, арештували Кота Михайла, який працював по[ш]тарем у даному селі. Господарство його сконфіскували, нібито за те, що присвоїв собі тримісячну пенсію, призначену для вдів по згинувших червоноармійцях. 13.І. Досвітком обступили большевики хутір в с. Плоска, переві> рили всі хати, а в декого й інші будинки. Всіх большевиків було 150. По перевірці вони відійшли на Д[е]нисівські хутори. 16.І. До с. Каплинці приїхав прокурор Севідов і 4 большевики. Вони сконфіскували майно Крилос Марії. 18.І. До с. Будилів приїхали 4 большевики, ходили по селі і розганяли молодіж, що ходила щедрувати, та розпитували на що колядують і кому здають ті гроші. Того самого вечора стрінули по дорозі переходячого Садівник Миколу в якого забрали ручний годинник, а його побили і так оставили на дорозі. Цього ж самого дня до с. Золочівка прийшли 50 большевиків, які перепроваджували по селі сильні труси, при цьому розвалюючи печі, відкидали загату, зривали долівки і т. п. Не знайшовши нічого виїхали з села. 19.І. До вищезгаданого села приїхали 12 большевиків, між ними лейтенант Тулінков. Всі вони зайшли до хати господаря Пирога Теодора, де його, жінку і дітей загнали до пивниці і приказали не виходити, а самі перепровадили сильну ревізію. При перепровадженні ревізії перевертали все, що було на господарці, покопали землю, відкинули загату, зірвали долівку, розвалили піч та побили весь хатній 42 посуд. Користуючись з відсутності господарів, закрали все жіноче вбрання і кожухи та від’їхали до райцентру. До с. Вимислівка прийшло 40 большевиків і перепроваджували по селі сильні ревізії, але нічого не знайшовши відійшли. 20.І. Село Будилів обступила велика скількість большевиків, які перепроваджували великі труси по цілому селі. Під час ревізії розки> дали стирти зі соломою чи, навіть, з необмолоченим збіжжям, зривали долівку, розвалювали печі, відкидали загати, копали землю і т. п. Під час трусу в селі нічого не знайшли. На облаві, як говорить населення, були большевики з таких районів: Козівського в числі 31 чол., Зборівського – 60 чол. і Глибочецького 30 чол. 22.І. До с. Олесино прийшли 8>х большевиків. Вони ходили попід вікна і заглядали до хат. Постепено підійшли під хату сестри підпі> льника, де був підпільник “Деркач” (бувший працівник СБ Козівського р>ну, зараз без зброї сам). “Деркач” запримітив, що під хатою є большевики та почав втікати через другі двері на двір, але тут вже стояли большевики і його зловили та забрали до райцентру. 23.І. До вищезгаданого села приїхало 20 большевиків, між ними лейт. МГБ Сурготанов. Большевики перепроваджували стислі ревізії в слідуючих людей: Лясота Івана, Пиріг Андрія і Галащук Михайла (підпільник, який скривається на власну руку), де в нього знайшли пістоль. Вони переночували в нього через ніч, а рано арештували його сестру Ольгу і від’їхали до райцентру. 29.І. До с. Будилів прийшло 50 большевиків, між ними лейт. МГБ Сурготанов, лейт. Тулінков і Плотніков. Вони перепроваджували стислі труси по селі на підозрілих їм господарствах. При цьому розкидали стіжки зі соломою, відкидали загати, копали землю, викидали з пивниць бараболю, але нич не знайшли. В другій половині місяця, коли впав сніг органи МВД і МГБ значно побільшили свою діяльність, вони часто в білих халатах ночами появлялися у селах групами 12>20 осіб, ходили попід вікнами. На головних роздоріжжях робили засідки. Заходили до хат і вдавали повстанців, але успіхів не мали. Днями примінювали наскоки на підозрілі хати, де при цьому пере> проваджували сильні труси: розкидали стіжки зі соломою чи збіжжям, розвалювали печі, зривали долівки, відкидали загати, копали землю і т. п. Перепроваджували більшого розміру облави (брали участь 120> 160 осіб). При цьому прикликали для провірення вже скоріше арештованих громадян (2>4 рази) і в деяких селах точно списували всіх поворотців з Німеччини і господарства тих, котрих хтось з родини сидить в тюрмі або засуджений. 5.ІІ.1948 р. До с. Вимислівка приїхали 10 большевиків, між ними лейт. МГБ – Сурготанов, котрий арештував громадянина Пончка Михайла за це, що на його полі знайшли криївку в місяці жовтні 1947 р. Арештованого відставили до тернопільської тюрми. 43 13.ІІ. До с. Куропатники приїхали 4>х большевиків, зайшли до гр. Шмагай (переселенка) і зрабували в неї: подушки, перину, все убрання й інші речі, за це, що її син засуджений за крадіж. 14.ІІ. До с. Вибудів приїхали 5 большевиків, напали на хату гр. Готманюк Катерини й її знасилували. 21.ІІ. До с. Бишки вечером працівник РО МГБ кап. Спінко зі своєю групою 6>ма бійцями зробив засідку біля церкви. Тої самої ночі згадані большевики вкрали у священика 10>ть шт. курей. 25.ІІ. [В] с. Золочівка ніччю група большевиків ходили по хатах і питали скільки в кого є членів родини. В тій самій справі вони підійшли під хату гр. Косовської Оксани, розламали двері, вдерлися до хати і побили її до непритомності. Відносно органів МВД і МГБ, то на протязі цілого місяця по всіх селах р>ну сильно скріпили засідки, нічні і денні наскоки на підозрілі хати. Арештування громадян (переважно в селах північного кута р>ну), де за всякі хабарі їх звільняють. Перепроваджували в селах на окремих вулицях сильні труси (на одному місці шукають по 5>ть і більше годин). Почавши від 25.ІІ.1948 р. вони почали примінювати облави на лов> лення молодих хлопців, народжених 1930, 1931 і 1932 рр. Такі облави вже були в сс. Козівка, Дібще [Дибще], Ценів і Козова. Всіх зловлених відставляють до м. Тернополя, а звідси, мабуть, на роботу в Донбас. Втікачі, з цих зловлених хлопців, розказують, що по дорозі до м. Тернополя і таки вже з лагеру (збірного пункту) багато з них втікало домів. Так, що напротязі одної ночі з цього місця втекло понад 120>ть хлопців. 1.ІІІ.1948 р. В м. Козова відбулася велика облава на базар під час торгу. Всіх большевиків брало участь в облаві около 100 осіб. Вони зловили понад 500 мужчин у віці від 18>50 рр. Всіх зловлених при> провадили під будинок МГБ, густо окружили їх стійками і по одному пускали до середини та точно перевірили. Звільнили тільки тих, що мали правдиві військові книжки. Більшу частину звільнили домів тої самої ночі, а решту задержали до другого дня. 2.ІІІ. Зловлених мужчин провіряли дальше так, що ще звільнили частину, а около 70>ть осіб за підозрінням арештували. По тижневі часу ще з тих людей частину звільнили, а всіх інших, що скоріш пра> цювали в Донбасі й інших промислових центрах, заладували в поїзд і відіслали на попереднє місце їх перебування. 4.ІІІ. На хутір Підфігура біля с. Медови приїхало 12>х большевиків, яких очолював лейт. МГБ Плотніков. Вони зайшли до господаря Малащук Василя (54 річного) та приказали йому вести їх до рай> центру. В дорозі большевики задусили Малащука і вступили до лікаря в селі Золочівка, щоб цей його збадав, що йому сталося. Лікар ствердив, що Малащук є задушений. Большевики від лікаря відставили його до рідні, перед якою оправдовувались, що він в дорозі помер. 44 9.ІІІ. До с. Потік приїхали 3 большевики, котрі арештували: Зборовського Григорія, Чуй Евдокію, Лихолат Василя, Кобран Анастазію, Прийдун Анну і Скрентович Стаха – всіх держать у тюрмі. 10.ІІІ. До с. Будилів приїхали 10>ть большевиків, котрі ніччю робили по селі засідки, а ранком зайшли до Рожели Теодора, половили всі кури (12 шт.) та наказали господині готовити для них обід. Цього ж самого дня до с. Куропатники приїхало 10>ть больше> виків, вони арештували Маланчук Вікторію і Павлюк Катерину (жінки підпільників), котрі повтікали з Сибіру. На хуторі Плоска (коло С[л]ободи Золотої) люди, щоб не підписа> ти під примусом заяв до колгоспу, втікали в поле. Большевики, щоб присвоїти населення золожили “істребітельний батальйон”. Всіх “стрибків” є 7 осіб. Начальник “стребків” є наданий з р>ну (руский). Щодо органів МВД і МГБ, то ці знова почавши від початку місяця сильно скріпили в селах засідки, нічні і денні, наскоки на підозрілі хати, нагінку на молодих хлопців, народжених 1929>1930 рр., яка триває дальше.
Підгаєцький р>н. 1.І.1948 р. До с. Теляче вечером прийшло 8>х большевиків і зробили засідку коло цвинтаря. Не стрінувши нікого, ранком відійшли до р>ну. 4.І. До вищезгаданого села прийшло 15>ть большевиків і зробили засідки з країв села від Юстинівки і від Литятина [Літятин]. Сиділи через цілу ніч на засідці, а ранком відійшли до райцентру. 6.І. Ніччю большевики робили засідки в таких селах: Божиків, Теляче, Литвинів і на литвинівських хуторах Ланки. 6.І.1948 р. В с. Вербів – на Гребли і в селі большевики робили засідку. 7.І. До с. Мужилів з напрямку с. Литвинів прийшло около 30>ть большевиків та зробили в кількох господарствах ревізії. Понаїдавшись і попивши горілки пополудні відійшли до райцентру. 15.І. До вищезгаданого села досвітком прийшло 7 большевиків на чолі з РО МГБ Толстовим. Всі вони ходили попід ліс і шукали за слідами (тоді впав був свіжий сніг). Вони запримітили два сліди і за ними зайшли в село до одного господаря, там перевели стислу ревізію в кількох господарствах, але не знайшовши нічого приказали голові замовити обід. Пообідавши зайшли в канцелярію сільради і сиділи до вечора. Вечером ходили попід вікна хат і заглядали чи нема кого в хаті, підслу> ховували чи хто не говорить. Ранком 16.І. пішли до канцелярії сільради і приказали голові сільради постаратися їм горілки. Голова приніс їм горілки, большевики добре попилися і від’їхали до райцентру. 26.І. В с. Теляче ніччю большевики робили засідки. Ранком ходили розстрільною по полі, шукаючи за слідами. 45 27.І. До с. Вербів ніччю прийшло 15>ть большевиків і зробили в 3>х господарствах ревізії, а відтак в 2>х місцях засідку та ранком відійшли до с. Галича. 28.І.48 р. большевики вернули знова до села, повечеряли і відійшли до райцентру. 3.ІІ.1948 р. До с. Боків приїхали 4>х большевиків, котрі зайшли до гр. Боліновського Василя, його не було вдома, вони питали його жінки, де її муж. Жінка відповіла, що поїхав до млина. Опісля большевики в цьому господарстві зробили сильний трус. Вечером від’їхали до с. Шумлян. Цього ж самого дня до с. Шумляни прийшло 5>ть большевиків і арештували П’яс[е]цького Ярослава, якого всипала Доскоч Юлія (жінка провокатора “Корнієнка”), яка говорила, що бачила в цього хлопця кріса. Пополудні з с. Бокова приїхало ще 4>х большевиків і кварти>рували разом 2 дні. Днем робили ревізії по господарствах, а ніччю засідки. 5.ІІ. забрали арештованого П’ясецького і від’їхали до рай>центру. Арештованого по кількох днях звільнено. 9.ІІ. До с. Голгочі ніччю прийшло 13>ть большевиків з р>ну на чолі з РО МГБ Логотовим та зробили в одній частині села (Майдан) засідки. Днем 10.І. в цій частині села зробили стислі ревізії. Вечером зайшли п’яні до Яцик Миколи і забрали його дочку Ксеню (вона гарна на обличчя). Мати бачучи, яка ціль п’яних большевиків, почала кричати та боронити свою дочку. Логотов матір відтрутив і забрав дочку на свою квартиру. Дочку випустив аж другого дня [з]ранку. 11.ІІ. вечером большевики вдаючи, що від’їджають, вернулись з>за села і зробили засідку коло цеї дівчини. Ніччю дівчина верталася з вечорниць зі своїм нареченим, в цей час большевики на її подвір’ю ранять її в ноги. До с. Гнильче ніччю приїхало 8>м большевиків з РО МГБ з Місягином і зробили в селі засідку. Ранком [в] Гнип Максима зробили ревізію і знайшли стару криївку. За це арештували його дочку Олю і забрали її до райцентру. 20.ІІ. її звільнили. 10.ІІ. Коло с. Волиці на хуторі Кубилій Кут большевики робили засідки. До с. Боків приїхало 9>ть большевиків і провокатор “Бакун”. “Бакун” зловив жінку сл. п. “Юрка” та хотів, щоб вона водила до тих господарів, де є горілка. Жінка відмовлялась, тоді “Бакун” сказав до неї, що боїшся, щоб тебе не повішали бандити. Не бійся, якщо мене ще не повісили, то і тебе не повісять. Опісля щось поговорив з большевиками і цю жінку пустили. До с. Шумляни вечером приїхало 9>ть большевиків і 2 прово> катори: “Бакун” і “Гордієнко” та заквартирували в Бордун Петра. Через 2 дні робили сильні труси по господарствах. В Щука Івана шукали за зброєю (його всипала Доскоч Юлія, що в нього є зброя) та нічого не знайшли. 12.ІІ. від’їхали до с. Слав’ятин [Слов’ятин]. 11.ІІ. До с. Мужилів вечером прийшли большевики і зробили засідку від сторони лісу коло Романків Григорія. Ранком арештували 46 хлопця Щербатого Володимира і дівчину Капустинську Анну, разом з арештованими від’їхали до р>ну. Цього ж самого дня до с. Литвинів ніччю прийшло 10>ть большевиків і зробили коло могили засідку. Нікого не стрінувши ранком відійшли до райцентру. До с. Новосілка прийшло 8 большевиків і через 2 дні квартирували в Гаха Михайла. Через цілий час перебування в селі большевики днем робили в одній частині села (Лепчівка) ревізії, а ніччю засідки. 13.ІІ. до села з райцентру доїхало ще 20>ть большевиків з начальником РО МГБ Святченком [Святенком] і разом пішли на хутір Ригайлиху. В Гречкосій Івана зробили стислу ревізію, де знайшли перемуровану криївку, в якій була машина для шиття, обручі до окут[т]я коліс. Те все забрали, бо казали, що це все “бандеровске”. При тому зробили ревізію по деяких господарствах на хуторах. 12.ІІ. До с. Волиця прийшло 12>ть большевиків з уповноваженим РО МГБ Логотовим та в кількох господарствах зробили ревізії. 19.ІІ. До с. Новосілка прийшло 7 большевиків на чолі з РО МГБ Шенкаренком. Вони ходили попід хати, де було світло. Відтак зайшли до Богдана Миколи і там сиділи до ранку. На дворі стійки не держали, тільки в хаті чуйку. Цеї самої ночі хтось закрав з кооперативи всі товари, монуфактуру та інші речі. В цій справі прийшло 4>х большевиків і мали зі собою тресованого пса, робили подекуди ревізії, але нічого не знайшли. 20.ІІ. Коло с. Новосілка на хуторах Поплави большевики зробили по господарствах стислі ревізії. Цього ж самого дня до с. Юстинівка ніччю прийшло около 30>ть большевиків, поробили засідки, а також ходили попід вікна. 21.ІІ. днем робили подекуди ревізії, а під вечір відійшли на хутори Ригайлиху. 20>21.ІІ. В с. Голгочі було 13>ть большевиків на чолі оперупов> новаженим Логотовим, днем сиділи в канцелярії сільради, а ніччю ходили попід вікна хат. Попід вікна водив їх якийсь цивільний мужчина. 22.ІІ. ці большевики пішли до с. Волиці і там перепроваджували в деяких господарствах ревізії. Вечером прийшли знова до с. Голгочі та зробили засідку в селі від сторони ліса, а ранком від’їхали до райцентру. 22.І. До с. Лиса (хуторі Кримка [Кримни]) вечером прийшло 7>х большевиків до Калан Василя і в його господарстві зробили стислу ревізію. Найбільше шукали в стайні, повиганяли худобу на двір, повикидали каміння та к[о]пали глибокі ями. Відтак пішли до Пшенєсьняк Володимира і в нього зробили, рівнож, стислу ревізію. Під час ревізії повалили піч і покопали в хаті глибокі ями. Над ранком ті большевики пішли до с. Лиса, там ходили по хатах та перевіряли документи. В цих господарів, [де] зробили стислу ревізію, колись скорше квартирував провокатор “Бакун”, при ревізії він був разом з большевиками. 22.ІІ. пополудні від’їхали до райцентру. 47 29.ІІ. До с. Волощина прийшло 6 большевиків і виганяли підводи до лісу по вивізку дерева. 4>х большевиків поїхали з підводами, а 2>х сильно впились [та] пішли до с. Божиків до млина і почали стріляти. Один большевик ранив дядька в ногу. Другий дядько, бачучи таке без> прав’я, відірваив їм обід. 7 большевиків пішли в село і робили по декотрих господарствах ревв від оперуповноваже> ним Шинкаренком і заквартирували в Кованого Семена. Днем ходили по цілому селі та питали за цими родинами, які повтікали від висе> лення на Сибір, а ніччю робили засідки. 2.ІІІ.1948 р. До с. Лиса ранком прийшло 25 большевиків з оперуповноваженим РО МГБ кап. Бинченком. Вони зайшли до Пшенєсьняка Василя, прикликали голову сільради і приказали йому щоби замовізії і провіряли документи. Побідавши всі зайшли знову на квартиру і спали до вечора. Вечером 16>ть большевиків пішли до с. Носова, а 9>ть большевиків – на хутора Кримка [Кримни].большевика кріса і кинув його далеко в болото. 29.ІІ. До с. Новосілка приїхало 7 большевиків з Цього ж самого дня до с. Носів приїхало 8 большевиків і зайшли на весілля до Голоса Ізидора. Вони питали чи тут нема “бандьорів” і провіряли документи. Відтак пішли в село і робили провірку по госпо> дарствах. Вночі квартирували в селі. Ранком приїхало ще 9 боль> шевиків з оперуповноваженим РО МГБ кап. Бинченком і робили по господарствах стислі ревізії. Незнайшовши нічого, вечером від’їхали до села Шумлян. 4.ІІІ. До с. Боків приїхало 15 большевиків і зайшли до канцелярії сільради. Вони прикликали “депутатку” Шпачинську і щось з нею довго говорили. Опісля пішли в село і робили в деяких господарствах ревізії, а вечером від’їхали до с. Носів. 5.ІІІ. До с. Теляче прийшли з напрямку с. Щепанів 40 большевиків. 25 большевиків відійшли зараз до райцентру, а 15 оставилось і робили по господарствах ревізії. Вечером від’їхали зі села та зараз вернулися і робили в селі засідки. Ранком арештували дві жінки і від’їхали до райцентру. 6.ІІІ. Коло с. Лиса на хуторах Кримка [Кримни] 8 большевиків ніччю робили засідку. Не стрінувши нікого, ранком пішли в ліс у напрямі с. Боків. 9.ІІІ. До с. Мужилів прийли 5 большевиків з оперуповноваженим РО МГБ Толстовим. Через цілий день сиділи в канцелярії сільради. Перед вечером Толстов стягав слідство зі всіх “стрибків” (кожного зокрема). Начальник “стрибків” говорив, що його Толстой [? Толстов] питав про його автобіографію та яку політичну діяльність він вів від 1939–1947 рр. 10.ІІІ. В с. Мужилів большевики арештували дівчину, яка втекла від виселення 21.Х.1947 р. Арештовану відставили до м. Тернополя. В с. Волощина почавши від 1. до 10.ІІІ. большевики робили що ночі засідки. Рівнож, ніччю ходили попід хати, а досвітком відходили до райцентру. 48 До с. Голгочі прийшло 8>х большевиків з оперуповноваженим РО МГБ Логотовим і через три дні квартирували. Через цілий цей час роби> ли у всіх кінцях села ревізії, а ніччю робили засідки. Рівнож, ходили до хат, гасили світло і так деякий час сиділи в хаті без світла, потім вихо> дили і йшли до другої хати. В Клємович Йосифа і Адамів Івана робили сильні ревізії. Під час ревізії перекидали все що попало їм під руки. Господарям казали дати собі горілки, то перестануть шукати. 11.ІІІ. До с. Литвинів прийшло 6 большевиків і шукали за хлопцем, який мав іти на школу ФЗН та втік в підпілля разом з родиною. Питали за людьми, які 21.Х.1947 р. мали бути виселені, але повтікали. По кількох господарствах зробили стислі ревізії. Під вечір від’їхали до райцентру. Цього ж самого дня до с. Новосілка приїхало 7>х большевиків з оперуповноваженим Шинкаренком. Вечером пішли на хутір Ригайлиху і ходили по хуторах цілу ніч. Ранком в декотрих господарствах робили ревізії. До с. Лиса прийшло 12 большевиків, які ходили по селі, а опісля [зайшли] до Голіят Миколи і питали його хто в 1947 р. збирав збіжжя для “бандьорів”. 12.ІІІ. В с. Теляче ніччю большевики робили засідки, а ранком пішли розстрільною в ліс. 13.ІІІ. До с. Вербів ніччю прийшло 8 більшовиків і зайшли до Головки В. та в хаті пересиділи до ранку. Ранком в 3>х господарствах зробили ревізії та провіряли документи. Лапчак Іван не хотів показати документів операючись на цьому, що не вільно нікому давати з рук документів, за це його большевики приарештували та, за це що його звільнять, хотіли від нього горілки. Господар дав їм горілки і вони його звільнили. По полудні ці большевики відійшли до с. Голгочі. 14.ІІІ. ніччю ці самі большевики вернули знову до села. Ходили попід хати там, де світилося, а ранком відійшли до райцентру. 15.ІІІ. До с. Мужилів прийшло 6>ть емведистів, заарештували хлопця Кулинич Володимира і Медицького Теодора, котрий має 65 ро> ків. Перший мав іти до школи ФЗН. До с. Носів прийшло 16>ть большевиків і квартирували 3 дні. Через цілий квартируючий час днем виганяли підводи до вивозу дерева, робили ревізії по підозрілих господарствах, а ніччю – засідки. 21.ІІІ. До с. Волощина приїхало 3>х большевиків і арештували Бей Анну, яка була виселена на Сибір 22.V.1941 р., а в 1947 р. звідтам втекла. Бей Анна родом з с. Литвинова, а в тім селі скривалася. До с. Сільце приїхало ранком 17>ть большевиків. Вони сиділи в канцелярії сільради до ве[ч]ора. Ве[чо]ром зробили в селі засідку та ходили по хатах і провірювали чи в хаті нема кого чужого. Ранком від’їхали до с. Божиків. 26.ІІІ. В с. Теляче вечером 9>ть большевиків в білих маскировках зробили засідку від сторони ліса. Двох большевиків ходили попід хати 49 і заглядали через вікна чи нема в хаті повстанців. В одній хаті заглянули через вікно “мужчину”, який був убраний на цивільно. Мужчина, побачивши, що то большевики скочив в двері і злапав большевика за автомата, який в той час хотів до нього стріляти. Скрутив автомата вбік, а сам почав утікати. Большевики за ним не бігли тільки зробили в хаті ревізію та добре вибили господиню і зробили засідку до ранку 27.ІІІ.48 р. Ранком ходили по господарствах та жебрали харчів. Вечером зайшли на весілля і сиділи через цілу ніч та пили горілку. Досвітком забрали підводи і від’їхали до райцентру. Цього ж самого дня до с. Голгочі приїхали 9 большевиків з оперуповноваженим Логотовим і зайшли до господаря Байда Івана, в якого застали кількох сільських хлопців, що грали в карти. Большевики взяли одного хлопця Максимишин Ярослава і приказали йому лізти на стрих стайні цього господаря, де він був у хаті. Казали “іскать бан> дєровцов” та розшивати стріху. Хлопець відмовлявся. Большевики примусили силою лізти йому на стрих. Коли хлопець виліз нагору і почав розшивати стріху, за ним виліз один большевик і з пістоля вбив його. Решта большевики, які були обступили стайню, відкрили по стриху вогонь. Після вбиття хлопця, йому большевики вложили в киш[е]ні гранати. В районі, як привезли вбитого, начальник мвд сказав до Логотова: “от якби так щодня по одному “бандітови””. На запит матері – за що вбили її невинного сина, один большевик відповів – що “він бандіт, бо має в киш[е]нях гранати й одну гранату кинув до нас”. Того ж дня большевики обступили хату Кащій Анастазії, в котрої на стриху зловили дівчину, яка скривалась. Цю дівчину забрали до райцентру. До с. Носів приїхали 8 большевиків з кап. МГБ Бинчинком та провокатором “Бакуном” і зайшли до Юркевич Василя [–] “зголоше> нець”. З нього стягнули слідство, випитували: де він скривався, чому зголосився та ще хто разом з ним скривався. Відтак пішли до одної господині, в якої мала б бути підпільниця. В цій хаті большевики зробили стислу ревізію, викоп[а]ли навколо хати рів глибини одного метра і казали господині щоби показала де вхід до криївки. Під час ревізії вкрали 420 крб. і все убрання “одної” дівчини. Потім знова вернули до Юркевича, сиділи в нього через цілу ніч, а ранком від’їхали до с. Завалова. 27.ІІІ. В с. Новосілка, в частині села назв.[аній] Тесарівка, ніччю большевики зробили засідку. Досвітком арештували дівчину Щур, яка крилася і ночувала в своїй хаті, в котрій мешкав Романків. Зробили стислу ревізію в хаті і по сусідних господарствах. Арештовану забрали до райцентру. 23.ІІІ. До с. Божиків з напрямку с. Слав’ятин прийшло 25 боль> шевиків і провокатор “Бакун”. Вони обступили одну вулицю і зробили стислу ревізію. В “Бистрого” рідні знайшли криївку, в якій було багато 50 книжок і якихось квітів. Родина з хати втекла, майно сконфіскували. Вечером від’їхали до с. Литвинів та ніччю знову вернулись і заквар> тирували коло церкви. Квартируючі большевики днем роблять ревізії по господарствах сс. Божиків, Волощина, Литвинів, а ніччю провіряють хати та роблять засідки. На хуторах Лози, коло с. Божиків, квартирує гарнізон 30>ть чол[овік]. Днем рубають дерево в лісі та відставляють до залізничної ст.[анції] Потутори. Ніччю подекуди роблять засідки. Зчаста заходять до сс. Сільце Б.[ожиківське], Божиків, Волощина і Литвинів – за харчами та горілкою. В с. Мужилів на “істрибітельнім батальйоні” було 15>ть “стрибків” (всі з даного села). 3.ІІІ. большевики зловили і записали до “стрибків” ще 6>х хлопців. Всіх разом “стрибків” є 21. Начальник “стрибків” місцевий. В мають 5>ть крісів (німецьких). “Стрибки” мають за завдання ходити ніччю по селі, але цего вони не роблять. [С]лужбу роблять за чергою днем і ніччю.
Бережанський р>н. 1.І.1948 р. Кількох повстанців, які прийшли до с. Урмань, ско> ристали з того, що в клубі була зібрана скількість молоді, зроблено мітинг, це зробило на молодь велике вражіння. Останнім часом була посилена з нашої сторони листівкова кампанія проти колгоспів. Листівкова кампанія відбулася в таких селах: Урмань, Пліхів, Краснопуща, Поручин і Поточани. Це мало на населення великий вплив. Населення тепер одверто виступає проти намагання боль> шевиків організувати колгоспи. Листівки було розповсюджено в таких днях 7, 8, 9, 14, 19 і 20 січня та 8 лютого 1948 р. 2.І. [В] с. Рогачин>Село вечером вбито на вулиці Врубльовського Михайла, уродж.[еного] 1925 р., котрий був співробітником мвд. На другий день приїхали з м. Бережан емведисти та арештували 4>х чол., котрі мешкають близько місця випадку. Арештовані Кава Степан, Видойник Михайло й одна дівчина із переселенців зістали 5.І. звільнені, а Кутна Каролина звільнена 7.І.48 р. До людей говорили, що як не скажуть хто вбив, то вивезуть 30 родин на Сибір. Врубльовський вбитий дручком і стрілами з пістоля. Тіло його забрали автом до м. Бережан на лікарський огляд, а потім привезли його знова до села і в селі похоронили. 6.І. В с. Куряни були розвішені протиколгоспні листівки. Боль> шевики ці листівки скоро повідривали. Через цілі свята в с.[елі] були большевики, бо казали, що тут десь мусять бути “бандьори”. В деяких господарствах робили труси. 51 9.І. У Бережанах, у поправчім домі для засуджених малолітних хлопців, котрих вживають до звоження дерева з ліса, зчинився бунт з причини лихого харчування. Ті хлопці з причини лихого харчування відмовилися ходити на роботу, набили завідуючого і кухарів, а також кидали камінням і дахівкою до першого секретаря РК КП(б)У – Вовка і до голови РВК – Петренка, коли вони прийшли, щоб їх втихомирити. Опісля частина втекла і розійшлися по селах, а деякі вдоволилися тим, що дали їм дещо грошей і обіцяли поправу харчів. Тих, що втекли, стрічали вечером у 8>й год. в лісі, вони при собі не мали нічого, тільки сіль, і казали, що будуть їсти з хлібом як дістануть. Деякі з них ходять по селах за харчами, а один став у селі на службу. 18.І. В с. Стриганці пропав вечером Яцишин Михайло, котрий весною 1946 р. втік з рук СБ. За два дні потім до села приїхав ст. лейт. Іваненко і “стрибок” Ковалюк та питали, де дівся Яцишин, чи він зістав убитий, чи пішов у банду. 28.І. В с. Нараїв>Місто зістала вбита сексотка Музика Софія. На другий день приїхали около 60 емведистів і робили облаву на ліси Межировець і Звеняче. Потім пішли на Кулєби і арештували 11 мужчин, а на Шайбівці арештували 3 осіб та всіх забрали до м. Бережан. На похороні сексотки ст. лейт. слідчий МГБ Глєбов говорив до її брата, що вона була варта за 2 тисячі цивільних людей. 29.І. В с. Стриганці старалися большевики заснувати колгосп. Організацією колгоспу займався 3 секретар РК КП(б)У Замроцкий. Бувший голова сільради Депас п[о]дав список загрожених людей і тих насамперед силували, щоби вступали до колгоспу. Люди не хотіли вступати до колгоспу, а втікали зі своїх домів до ліса або на другі села. Кого зловили, то примушували при помочі биття і застрашувань вивозом на Сибір. Після побиття в канцелярії виводили на дорогу і саджали на 2>3 год. в болото та питали чи хочуть вступати до колгоспу. Демобі> лізованого Сороку Андрія, інваліда “вітчизняної війни” (інвалід на обі ноги) підманули до підписання заяви в цей спосіб, що казали, нехай підпише документ на підвищення інвалідської ренти, а то була заява до колгоспу. Сорока, як довідався, що то він підписав заяву до колгоспу, зараз запротестував проти обманства. А Замроцкий сказав до нього: “Як не хочеш належати до колгоспу, то подихай сам”. Люди коли не можуть перед большевиками відпертися підписати заяву до колгоспу, то боронять себе тим, що кажуть большевикам, що вони ще хочуть “жити”. З кінцем січня большевики намагалися заложити в неповносе> редніх школах комсомол, але молодь попереджена нашими листів> ками проти комсомолу поставила спротив і досі комсомолу по сільських школах не заложили. 2.ІІ.1948 р. До с. Стриганці прибули з с. Поточан організатори колгоспу: 3 секретар РК КП(б)У Замроцкий, партійці – Карасьов, Башилов, Мазуркевич, агент райуповмінзагу Ярошенко і 3>ох 52 емведистів з гарнізону с. Поручина. На другий день 3.ІІ. вони примушували людей до підпису заяв до колгоспу. Привели напів> темного Триньку Дмитра до сільради та били його і грозили вивозом на Сибір, якщо він не підпише заяви. Трінька [? Тринька] просився, що він хворий і не підпише заяви, а Замроцкий сказав, що: “Як ти не видеш, то ми самі за тебе підпишем” і підписали заяву, що він вступив добровільно. 4.ІІ. Ці організатори колгоспу зловили на селі Модь Павла, Сороку Миколу і Сороку Михайла та затягнули їх до сільради і там говорили, щоби підписали заяви, а боятися немають чого, бо “ми всіх бандьорів вже побили”. Сорока запитав їх: “А чого ви ід[е]те з гарнізоном?”. Замроцкий відповів: “Для охорони перед бандитами”. Люди відпи> раються від вступу до колгоспу, як тільки можуть, деякі з них говорять: “ми не вступаємо до колгоспу, щоби нас не повісили”, а як большевики застрашують їх вивозом на Сибір, то вони говорять: “везіть нас на Сибір чи в тюрму, а до колгоспу не підемо”. Пополудні пішли ці організатори до сусідн[ь]ого села Двірці і вечером знову вернули до Стриганець, а на другий день обступили село Двірці щоби люди не втікали. Вони ловили людей і примушували до вступу в колгосп. Зловили Куций Миколу, Дідух Михайла, Шевчишин Петра, Куций Івана, Куций Ярослава і одного переселенця. Зловлених завели до Сороки [С]тепана і там примушували до підпису заяв, але ніхто з них не під> писав і їх повели до Стриганець (то є одна сільрада). В с. Стриганцях тримали всіх до вечора, а наніч повкидали тих людей до пивниць, а відтак кожного зокрема примушували через цілу ніч до підписання заяви. Шевчишин Петра розібрали до нага та сильно били, та шарпали за вуха так, що аж попідривали. 6.ІІ. Зловили в с. Стриганці Петрух Степана, Петрух Василя, Ковалишин Василя, Антонового Михайла, Гиса Івана, Сорока Михайла і Гамуга Григорія (усіх зловили вночі). Їх примушували, рівнож, побоями, застрашуванням вивозу на Сибір, а коли люди відмовлялися підпису> вати, вивозили на дорогу і саджали їх під охороною вартових у болото та так держали в болоті, на дощі через цілі дві години і знова питали чи згідні вступити до колгоспу. Якщо той відм[о]влявся, то виводили його на болото і саджали знова. 7.ІІ. ранком Гиса Івана, Петрух Степана, Петрух Василя і Куций Миколу забрали до м. Бережан. По дорозі з ними вступили до с. Двірці де вже інженер відмірював поле попід самі будинки (поле відмірював для колгоспу) і казали щоби підписували заяви. Ті відм[о]влялись і повезли їх дальше. По дорозі Замроцкий казав тим людям злізти з підводи і бігти за підводою, і все їх питав чи підпишуть заяви. 9.ІІ. забраних людей з м. Бережан звільнили і ті оповідали, що в Бережанах їх ще дуже примушували підписати заяви. 10.ІІ. люди в селі кричуть на Антонів Михайла і Ковалишин Василя, бо вони, правдоподібно, підписали заяви. 53 12.ІІ. приїхали до села Замроцкий, Бошилов, Карасьов і 4>х емведистів, але в селі вже нічого не застали, бо всі мужчини зі села втекли, а на другий день повторилося те[]саме. 14 і 15.ІІ. знова нікого в селі не було і ті виїхали до с. Біще. 19.ІІ. ще вночі прибуло 45>ть емведистів з начальником МГБ з району, майор[ом] Іванов[им], вони обступили село і хуторі та ранком почали робити по цілім селі труси. Не минули жодної хати і заглядали в кожний горнець за “бандьорами”. Під кінець облави Мендів (бувший голова сільради з 1940 р. в с. Біще, зараз він в р>ні, а в час нім. окупації він був на сході) і Карасьов налапали жінок: Музику Анну, Антонів Анну, Юзефик Анну та Данилів Івана, Ковалишин Василя, Юзефик Миколу і Сороку Андрія та почали з ними робити збори. На зборах рішили вибрати колгоспну управу (чи може ініціативну групу). Головою вибрали Антонів Михайла, а решта, що вибрали їх як управу колгоспу, на зборах не були присутніми. Ще попередн[ь]о підступом дістали підпис на заяві від інваліда Сорока Андрія, а на зборах його примусили виступити з промовою. Він мав на зборах говорити слідуюче: “Люди! Нам колись було добре. Ніхто від нас нічого не забирав – ані контингентів, ані позик, ані м’яса, молока і т. п., а тепер комуна все забирає і ще кажуть, що нам ще не зле, а як буде та комуна валовока [?], то буде ще гірше”. Люди говорять, що большевики слухали це і не казали нічого. Вечером нач. МГБ майор Іванов з емведистами відійшов, а лиши> лися Карасьов, Мендів і ще трьох, котрі на 20.ІІ. ранком почали скликати колгоспників на збори. Голови Антонів не застали вдома, а Сорока Андрій вже був полетів гейби божевільний зі сокирою в руках до канцелярії сільради. Як повернув додому, застав в себе большевиків і став їм кидати під ноги вазонки і яйця та розібрався до півнага і казав, що так з ними піде на збори. Тоді силою його одягнули і він побіг сам до сільради та кричав до людей: “ми не хочемо Леніна – Сталіна, жидівського покоління, ми хочемо Ісуса Христа, хочемо синьо>жовті фани!”. Большевики на це нічого не казали, а він наговорив, що хотів, і пішов додому. Мендів питав людей, який він був колись перед тим, а відтак ще того самого дня від’їхали до с. Вербів. Такі самі “організування” колгоспів відбулося від 1–16.ІІ. в слідуючих селах: Шибалин, Баранівка, Рекшин, Поточани, Комарівка, Жонівка [Жовнівка] і Потутори, а нігде не вдалося їм заснувати нового колгоспу, ані відновити існуючого в 1941 р.. 6.ІІ. В с. Рекшин 3 секретар партії РК КП(б)У – Замроцкий з кількома емведистами хотіли робити збори про засн[у]вання колгоспу, але люди, довідавшися про це, зазделегіть повтікали. На 12.ІІ. прибув знова Замроцкий тайком до села і почали ловити втікаючих господарів. Зловлених примушували підписувати заяву вступу до колгоспу. Вони відм[о]влялися, тоді Замроцкий казав двом емведистам, щоби їх бігом гнати до сільради. Емведисти кричали, щоби ці люди падали, вставали 54 й знова бігли, вони підганяли їх прикладами крісів і били куди попало. Пригнавши до сільради, поставили їх під стіну і казали їм підписувати заяви, бо їх постріляють за те, що вони втікали. Чорний Василь відповів: “Стріляйте, а ми заяву в колгосп не підпишемо”. Їх від> п[у]стили домів і казали, щоби на другий день принесли Замроцкому по півлітри горілки. Того самого вечора прибув нач. МГБ Іванов і 45>ть емведистів, переночували в селі, а ранком пішли на ліс с. Поточани. В с. Жонівка [Жовнівка] під час “організування” колгоспу один 37>літний господар сказав до большевиків, що йде додому порадитися жінки, що йому робити, а прийшовши додому, пішов до комори. Жінка пішла подивитися, що він там робить, та побачила, що її муж пові> сився. Стала кричати, позбігалися сусіди і відч[е]пили його і вдалося їм ще його врятувати. Після такої події вже ніхто не думав в цьому селі про підписування заяв до колгоспу і колгоспу не заснували. В с. Шибалин під час колгоспної акції райуповмінзаг Синиця і заврайфінвідділу Чепіков били людей, примушуючи до вступу в колгосп. Вони побили Кіндрацького Павла, працівника сільклубу, Похилого Якима, голову земгромади, Романів Прокопа, голову коопе> ративи, а Олексишин Василя так побили, що вибили йому два зуби і так скровавленого оставили на землі (це діялось 4 лютого). В с. Комарівка в час колгоспної кампанії большевики зігнали около 20 підвод, нібито, для переселювання, але це людей не заломило і ніхто до колгоспу не записався. Населення цілого р>ну є піднесене на дусі успіхом в проти> колгоспній боротьбі та на прикладі бачить, що може зробити орга> нізований спротив. Люди задоволені тим, що в боротьбі проти колгоспів не може бути компромісів і говорять, що якби так кожну справу поставив “кантом”, то все було б добре. Успіх протиколгоспної кампанії є з [д]вох причин: 1) поширення наших листівок і закликів впродовж січня і першої половини лютого, та 2) заінтересування самих селян в тому, щоби не було колгоспів. 27.ІІ. В с. Шибалин забрано з канцелярії сільради телефонічний апарат. 1.ІІІ.1948 р. До с. Нараїв>Місто приїхав партприкріплений Семенов виганяти підводи на звізку дерева мав вислати 45 підвод, але ні одна не поїхала, і він з нічим вернув до райцентру. 2>4.ІІІ. В с. Саранчуки 5>х працівників райуповмінзагу забирали кури, вівці й кози на м’ясопоставку. В Буняк Параскевії, котрої муж загинув на большевицьким фронті, хотіли забрати кури, а вона відо> брала і куркою почала бити большевика по голові. Тоді большевики за це її сильно побили, але вже курей не брали, тільки грозили, що буде суд[ж]ена через прокурора. 3.ІІІ. В с. Павлів учні 4 класу після науки під школою співали повстанські пісні “Вже вечір наступає …”, а студент педшколи “східняк”, 55 котрий був на практиці, став з ними сваритися і казав, що вони “бандити”. Учні зібрані в похідну колону йшли через село і співали дальше. 7.ІІІ. В с. Куряни, в неповносередній школі хтось прич[е]пив нашу листівку, котру учні читали, а син ветеринаря (східняк) відч[е]пив її і поніс до директора. Директор східняк, сварився з учителькою (східнячка), що не мов би то вона прич[е]пила цю листівку, він назвав її “бандерівкою”. Цього ж самого дня в с. Саранчуки 3 секретар РК КП(б)У – Замроцкий і суддя зганяли людей на мітинг, але ніхто не пішов і з тим від’їхали до райцентру. 14.ІІІ. Вечером в с. Підвисоке на вапняній фабриці хтось пробував перетяти линву, але не перетяв, тільки ушкодив. Ранком завідуючий повідомив нач. гарнізону “стрибків”, а той телефонував до м. Бережан, що тут є “бандьори”. З Бережан приїхало авто[м] 16 емведистів, вони походили, оглянули і від’їхали до с. Курян. 15.ІІІ. В Бережанах ніччю вбито провокатора Макар Влодка і його наречену, а слідуючої ночі вбито одного емведиста і одного поранено. Після того приарештували студентів Педшколи і одну жінку, в котрої студенти були на квартирі. Більшість арештованих вкоротці звільнили. 30.ІІІ. В с. Надорожнів вечером тяжко ранено нач. гарнізону “стрибків” Прокопів Івана. Він був зловлений большевиками в 1946 р., а відтак зробили його нач. гарнізону “стрибків”. Осінню 1947 р. учні [с]ередньої школи в Нараєві відмовилися підписати Лист до Сталіна від молоді України. На цілу школу підписала тільки одна учениця, а решт[а] учнів, помимо прозьб і залякувань зі сторони вчителів, листа не підписали. В тій школі досі нема ще ні одного комсомольця. В школі часто появляються наші листівки. На нараді в області кричали на цю школу, що то “бандеровська” школа.
Р>н: Збараж Дня 19.5.1948 р. до с. Охрімівці [Охримівці] прибув о/у РО МГБ ст. лейтенант Трохимчук з 6>ма с[о]лдатами, які робили ревізії у Вітенко Василя і Гладик Франка. Під час ревізій не знайшли нічого, а згаданих селян забрали до с/ради на протокол. В час протоколування Трохимчук їх сильно побив. Дня 1.5.1948 р. ніччю невідома кількість большевиків зробила засідку на полях між с. Чернихівці і лісом. Засідка була около 4 км. довга. На засідку попало двох повстанців, друг Сулима і Зенко, які йшли з лісу до села. Під ворожим обстрілом ранені повстанці, стало відстрілюючись, відступили до лісу. Дня 2.5.1948 р. до с. Чернихівці прибув о/у РО МГБ ст. лейт. Тро> химчук з 7>ма с[о]лдатами. Вони зайшли на цвинтар та порозкидали могилу впавших повстанців. Дня 16.5.1948р. до с. Чагарі Збаразькі прибув з райземвідділу Демчан, який з управою села виганяв людей на роботу до газопроводу Дашава – Київ. Йому вдалось вигнати тільки 13 селян. Дня 9.5.1948р. в с. Луб’янки Вищі уповноважений Корольов списав протокол і побив двох хлопців за те, що були в мазепинках. Дня 7.5.1948 р. в с. Новий Рогівець прибув о/у РО МГБ – ст. лей> тенант Коннов з 30>ма с[о]лдатами, які зробили ревізію в Кушнір Ярослава. Під час ревізії знайшли незамешкану криївку і в стодолі закопаних 5 ц. збіжжя. Большевики арештували тих людей і від’їхали до району. Дня 19.5.1948 р. до цього ж села прибув нач. РО МВД – Пахомов, уповноважений по контингенті Корольов, і уповноважений по пропа> ганді – Топоров. Вони силою вигнали 15 селян до роботи при газопроводі. Дня 19.5.1948 р. до с. Стриївка прибув емведист Назаров, який з Ломакою і з активом села збирав “позику”. Хто не мав грошей, в того грабували збіжжя і продавали в кооперативу. Вечором Назаров з грішми від’їхав до району, а Ломака остався в селі. Дня 24.5.1948 р. до цього ж села прибув емведист Назаров, який з Ломакою і активом села цілий день збирав “позику”. Селяни почали 399 замикати хати, а самі почали втікати з поля. Вечором Назаров зловив громадянина з с. Гори Стриївецькі [Гори>Стрийовецькі], Вересюк Дмит> ра, який ночував в Скурського і Клепач Петра з того ж села. Зловлених запровадив на підсобне господарство та почав їх сильно бити. Пізніше телефонував в РО МГБ, що зловив двох “бандитів”. Другого дня приїхав підполк. Канаєв і забрав арештованих до Збаража. По двох днях Вересюка і Клепача звільнено. Дня 16.5.1948 р. до с. Синява прийли большевики, які зловили переходячих трьох цивільних хлопців, забрали їх зі собою до Луб’янецького лісу, там по[с]кидали з них верхню одіж і тільки в білизні нагнали їх додому. Дня 11.5.1948 р. до с. Луб’янки Нижчі прибув о/у РО МГБ ст. лей> тенант Коннов з 7>ма с[о]лдатами. Він перевів ревізію у Танусевич Григорія, де знайшов незамешкану криївку. Цього господаря ареш> тували. Дня 30.5.1948 р. до с. Луб’янки Вищі перед вечором прибув о/у РО МГБ Коннов з групою с[о]лдатів і зробив засідку при дорозі в ровах коло господарства Самотос Федора. Коло години 23>ої дорогою повертав від дівчини Самотос Іван. Прохожого хлопця большевики зловили та почали бити і допитувати, де він ходив. Опісля його від> пустили. Хлопець, зробивши кілька кроків тою самою дорогою, знова попав на других большевиків, які також його сильно побили і звільнили.
Лановецький район
Дня 7 травня 1948 року. У село Великі Куськівці прибув редактор районної газети “Більшовицька Зброя”, уповажений РК КП(б)У і райвиконкому на села Куськівці [Великі і Малі Кусківці] Тупол із трьома істребками та райуповмінзагу Похилюк Миколою. В селі заходили до кожної хати і примушували підписуватися на “позику” державі. Зайшовши до вдави Басій Уляни, в якої є троє малих дітей, а вона сама лежить у ліжку хвора, Тупол вимагав від неї, щоб підписала “позику” на 150 крб. Бідна жінка просила, що вона хвора, грошей не має такої кількості, а може дати тільки 50 крб., але Тупол сказав, що як не погодиться на 150 карбованців то сконфіскує все майно. Жінка не погодилася. Тоді Тупол послав істребків, щоб привели селян з підводами. Коли вони це зробили, пограбували останніх два центнери збіжжя, 2,5 ц муки, корову, свиню, 6 ц картоплі, всю одежу та хатні речі. Це все завіз Тупол до району до свого дому. Басій Уляна, не зважаючи на хворобу, пішла до начальника РВ МВС старшого лейтенанта Бабенка на скаргу і розповіла про грабіж, яку зробив у неї Тупол. У відповідь на це Бабенко розкричався, що вона саботує накази радянської влади і є великим ворогом СРСР. Бабенко наказав вдові, що за кару вона має дати до трьох днів 700 карбованців, а все що забрав Тупол – вже пропало. Жінка з малими дітьми осталась без куска хліба.
Дня 17 травня 1948 року. В село Борсуки, місцеві активісти радянської влади, Дрига і Салюк, зібравши місцевих сільських десятників, ходили вночі до людей і наказували здавати позику. Своє ходження ніччю пояснювали тим, що вдень всі люди втікають в поля і засувають хати. Коли хтось не хотів відчиняти дверей, вони ламали їх, били і кричали до людей, що вони бандити і не хочуть здавати грошей для держави.
Дня 20 травня 1948 року. До села. Буглів прибула група большевиків в числі 9 осіб. Це були самі робітники райадміністрації: Дудченко, Ярмілін, Сащенко, Фененко, Худяков, Дубінський, Колосовський, Тротський і один невідомий. Забравши весь актив сільської ради, вони пішли збирати “позику”. Тому що люди втікали днем, вони це робили ніччю. Селяни не хотіли відчиняти дверей і давати гроші сталінським грабіжникам. Більшовики розбивали двері, а хто просився, що не має грошей – били. Побитими лишились такі селяни: Прокоплюк Лаврентій, Мельничук Степанія, Джаловський Федор, Кушпер Касіян, Нагорна Оксана, Анельчик Степан, Нагорна Тетяна і Гетьман Павло. Їх били по плечах, по голові прикладами автоматів.
Дня 29 травня 1948 року. До села Буглів прибув з району старший лейтенант МДБ Ізместьов. Він покликав до сільської ради Кравчук Настю і арештував. Потім питав за Кравчук Яриною, але йому відповіли що такої в селі нема. Ізместьов сказав, щоб сільська рада видала йому довідку, що Крачук Ярини від такого то місяця немає в селі Буглів. Вечором пішли до громадянина Мельничук Івана, де цілу ніч пили горілку, а рано Кравчук Настю відпустили додому.
Дня 6 травня 1948 року до село Ванжулів прибув уповноважений РК КП(б)У і райвиконкому Сащенко з двома невідомими більшовиками та Квасюк з адміністрації. Вони скликали людей до сільської ради де страшили їх Сибіром та тюрмою, заставляючи підписатись на “позику” державі.
Дня 10 травня 1948 року. До цього ж села Ванжулів прибула група більшовиків в числі 7 осіб на чолі з старшим лейтенантом РВ МДБ Ізместьовим . Сам Ізместьов зараз з одним більшовиком повернувся до райцентру, а до решти долучив Сащенка зі своєю групою, та цілу ніч ходили до селян вимагати підписів на “позику”. Цілу ніч по селі був великий шум,
Дня 12 травня 1948 року. До села Вербовець прибув робітник райадміністрації Півторак з двома невідомими більшовиками. Вони ходили по полях та ловили людей, які втікали і не хотіли підписувати так званої добровільної позики. Кого зловили, грозили Сибіром, якщо не дасть грошей.
Дня 15 травня 1948 року. До села Ванжулів прибув уповажений Сащенко з Квасюком та стягали “позику”. У селян Павлишин Івана, Гарасим’юк Івана і Рижак Василя, які відмовились дати “позику”, забрали все збіжжя.
Дня 17 травня 1948 року. В цьому ж селі Сащенко і Пукас ходили з сільськими десятниками по селі за “позикою”. В громадянки Маціброди Степана яка мала троє малих дітей, побачили в хаті гладущик свіжого молока, яке вона наготувала щоб напоїти малих дітей. Сащенко почав кричати і забрав від дітей молоко, і наказав негайно десятникові віднести до молочарні.
Дня 19 травня 1948 року. Вночі до села Ванжулів прибула група більшовиків, яка складалася з робітників районної адміністрації, і ходила по селі за позикою. Громадянина Процюка Петра, що не дав “позики” водили цілу ніч селом убраного тільки у спідній білизні, підводили до будинків і погрожували місцевим людям що так будуть водити жінок і чоловіків хто не здасть позики. Рано побили в сільській раді громадянина Сандій Кальйона за це, що немав чим заплатити “позики”.
Дня 24 травня 1948 року. До цього ж села прибув уповажений РК КП(б)У Сащенко і стягав “позику”. У громадянки Домчук А. і Домчук Методія забрав усе збіжжя за це, що не хотіли сплатити “позики”. З цієї самої причини побив Сандюк Марію по плечах батогом і кричав нецензурними словами. Вона декілька раз падала і він заставляв її піднятися і знову починав бити.
Дня 1 травня 1948 року. До села Корначівка ( Друга) прибула група большевиків в числі 7 осіб зайшовши до громадянки Тивонюк Марти, арештували Дарку з с. Шушківці, Лановецького району, що в неї ховалася від сплати позики. Її забрали у райцентр.
Дня 19 травня 1948 року. До цього ж села прибула група більшовиків в числі 10 осіб на чолі з заввідділом пропаганди РК КП(б)У Дудченком. Всі вони з райадміністрації. В селі ходили до людей за “позикою”. Хто не хотів відчинити, розбивали двері і вдиралися до хати. Громадянина Нагорного А., що не мав чим сплати “позику”, водили по селі цілу ніч тільки в спідній одежі та заставляли стояти на колінах, а щойно рано відпустили.
Дня 6 травня 1948 року. До села Люлинці прибула група істребків в числі 23 особи на чолі з начальником штабу істребків батальйонів старшим лейтенантом Лапшіним. В селі заходили до хат і вимагали їсти та горілки, а вночі пішли до місцевого священика Ржепецького Михайла, розбили двері в літній кухні і вкрали печений хліб.
Дня 11 травня 1948 року. До села Нападівка прибула група большевиків в числі 11 осіб на чолі з старшим лейтенантом РВ МДБ Цигановим. Між ними був прокурор Сидоренко та трьох з РВ МВС. Вони оглядали вбитих большевицьких вислужників – Салюк Василя і Саган Анну. Провіривши, поховали і сказали, що “Бандит бандита вбиває, але все ж вони були люди хороші”.
Дня 14 травня 1948 року. До села Нападівка прибула група більшовиків в числі 7 осіб на чолі з старшим РО МДБ Цигановим та ходили по вулицях нібито стягати “позику”. Пополудні арештували Салон Григорія Івановича і відвезли автомашиною до району підозрюючи його у співпраці з повстанцями.
Дня 24 травня 1948 року. Вночі до села прибула група большевиків в числі 8 осіб (ком. невідомий) і арештували громадянина Старчук Михайла Філіновича, що втік з примусових робіт з Донбасу і Черній Михайла Тарасовича, якому закинули співпрацю з ОУН в час німецької окупації. Арештованих побили та забрали до райцентру.
Дня 15 травня 1948 року. До села Огризківці прибула група істребків у числі 23 особи на чолі з начальником штабу винищувального батальону старшим лейтенантом Лапшіним. Переходячи селом, побачили череду, а саме сім овець. Один істребок вистрілив та вбив барана, а другі істрибки підібрали і потаскали до себе щоб обробити. Потім пішли до громадянина Загребельного Теодори і, побачивши тютюн, що сушився на сонці, забрали для себе більшу половину. Цей тютюн був приготовлений для сина, який сидить в тюрмі за повстанську діяльність.
Дня 25 травня 1948 року. До села Огризківці прибули робітники райадміністрації: Ярмілін, Худяков, Сащенко, Кукас, Дудченко, які зайшли до громадянки Загребельної Христі, Богач Марії, Гудзь Антошки і побили їх за не здачу “позики”. Вони плакали і просилися щоб їх не били. Коло них і плакали їхні маля діти. Потім були десь коло десяти днів з синцями і ранами Крім того набили Богач Антона, що хворий на груди, руки й ноги і не може ходити. Ще в кінці побили також Олійник Михайла, 15-літнього хлопця з Дніпропетровської області, який заявив нащо б’ють жінок і калік.
Дня 3 травня 1948 року. До села Перемерка прибули робітники адміністрації Мартинюк і Бойко та робітник РВ МВС Горбунов. Зібравши всіх членів сільської ради, сказали, що на село призначено 600 тис. крб. “позики” державі, яку обов’язково треба виконати до 15 травня 1948 року. Потім від’їхали до села Борщівка.
Дня 10 травня 1948 року. В селі Перемерка уповноважені з району Мартинюк і Горбунов стягали “позику”. При тому заставляли десятника сільської ради Шляпського Миколу, щоб ходив по всіх хатах села та стягав “позику”. Цей відмовлявся. Тоді більшовики його побили так, що він пролежав дві неділі.
Дня 4 травня 1948 року. До села Синівці прибули з райадміністрації: Тімошов, Попов, Ковальчук і уповноважений райміліції Салюк. Вони ходили весь день до людей і вимагали, щоб ці підписувались на здачу “позики” державі. При цьому арештували Марценюк Якова, за те, що відказувався від “позики”, а по трьох днях звільнили.
Дня 5 травня 1948 року. Група більшовиків в числі 5 осіб на чолі з о/у МДБ Іващенком на цвинтарі села Синівці поломила хрести і порвала вінки з написами на Упавших Борцях Революції за УССД.
Дня 10 травня 1948 року. До села Синівці прибули: Тімошов, Попов, Салюк, Ковальчук, Мазур і один істребок. Вони арештували громадян Пиріг Івана, Мозіль Юльку, Струсь Анну, Рудник Ярину і Казьмірчук Федора за те, що не хотіли підписатись на визначену їм суму державної “позики”. Всіх забрали до села Борсуки до будинку уповаженого райміліції Салюка. На другий день всіх звільнено.
Дня 17 травня 1948 року в селі Синівці Тімошов, Попов, один істребок і голова с/ради Хаблюк Борис стягали “позику”. По домах людей було мало, бо всі було в полях. Тоді згадані пішли в поле і в житі зловили громадян Мозіль Юльку, Блажчук Феньку, Кутравську Євгенію та Блащук Юхима, що ховалися перед большевиками. Всіх завели до сільської ради і спершу почали допитувати Блащук Ю., відтак замкнули його в окрему кімнату, а допитували інших. Блащук відчинив вікно і втік. Під вечір арештованих звільнили, а самі від’їхали до району.
Вночі з 17/18 травня 1948 рроку до села Синівці прибула група большевиків у числі 7 осіб на чолі з о/у РО МДБ Цигановим і заходила до громадян Черняк Павла, Хаблюк Бориса та Волохатого Мирона. Останньому розбили вікно тому, що не хотів відчинити дверей. Потім пішли до гром. Блащука Юхима, а не заставши нікого вдома, побили вікна і пішли до Семчук Василя, де заквартирували.
Дня 10 травня 1948 р. до села Вербовець прибув упов. Півторок [Півторак] і два робітники райміліції. Вони зайшли до с/ради і наказали голові зігнати людей на збори. Селяни на збори не прийшли, а повтікали в поле. Згадані сиділи в с/раді до вечора і, не діждавшись нікого, відійшли в напрямі с. Корчанівка [Карначівка]. Дня 3.5.1948 р. до с. В. Куськівці [Великі Кусківці] прибув упов. РК КП(б)У і райвиконкому Тупол з трьома істребками та вигонив селян на збори. Мимо цього, що большевики наказували і грозили – на збори 412 ніхто не пішов. Тупол, зобачивши, що нічого не вдіє, зайшов до с/ради і сказав, що на село призначено 65 тис. крб. держ. “позики”, яку треба виконати з честю. Дня 4.5.1948 р. до цього ж села прибув упов. РК КП(б)У Тупол і ходив по селі заставляти людей, щоби підписувалися на здачу “позики”. Селяни замикали хати і втікали в поле. Дня 8.5.1948 р. до с. В. Куськівці [Великі Кусківці] прибув упов. РК КП(б)У Тупол з істребками та стягав в селян “позику”. Коли гром. Марценюк Ярина просила, що зараз немає, а дасть пізніше, ці почали кричати, що мусить дати, називаючи при тому її бандиткою і т. п. Це довело жінку до того, що вона взяла кочергу і почала бити, куди попа> ло, Тупола і істребків. Одному істребкові розбила голову. Ці повтікали на подвір’я і повідомили міліцію. Прибула міліція, але жінки в хаті вже не застали, бо вона сподіючись того – вийшла з дому. Дня 16.5.1948 р. до с. Передмірка прибув драм. гурток з с. Бор> щівки і ставив п’ єсу “Весна Орини”. Цю п’єсу гурток ставив вже в с. Борсуки і ще мали ставити в сс. Куськівці [Великі і Малі Кусківці] і Грибова. Ініціятором цієї групи був большевицький вислужник (прізви> ще невідоме). В час ставлення п’єси (якраз під слова актора на сцені – “зараз сотня визволить”) до салі ввійшли повстанці і подалися на сцену, припиняючи п’єсу. Один повстанець став промовляти до публики зі сцени, про значення п’єси “Весна Орини” і як українське населення повинно ставитися до большевицької пропаганди. Після цього виступив один з акторів і признав рацію повстанцям в при> сутности публики. Всіх акторів покарано обстриженням волосся на голові. Вони кару приняли і припинили свою роботу. Населення з цього дуже задоволене. Дня 22.5.1948 р. до цього ж села вечором прибула група большевиків в числі 5 осіб з о/у РО МГБ Іващенком та зробили засідку на краю села по городах. На них наткнулися повстанці. Вив’язалась перестрілка, в якій большевики, почувши сильний вогонь зі сторони повстанців – повтікали. Повстанці спокійно без втрат відступили в потрібному напрямі. Синівці Дня 3.5.1948 р. до села прибули робітники райадміністрації Тімошов, Попов і Ковальчук. Вони пішли під церкву, де в той час від> правлялося Богослуження і коли люди вже почали виходити з церкви вони хотіли перевести мітинг в справі “позики”. Люди, однак, не слухали їх і повтікали. Остався тільки священик та церковний ста> роста. Большевики, побачивши, що нічого не вдіють, повернулись до с/ради і заявили голові, що на село призначено 52 тис. крб. держ. “позики”. Дня 5.5.1948 р. до села прибули з райадміністрації Тімошов, Попов і Ковальчук та згонили людей на збори. Селяни почали втікати в поле, бо знали, чого хочуть большевики. Большевики, побачивши, що 413 нікого не дочекаються, виїхали на поля і там ловили людей. Коли вже зловили, приводили до с/ради і заставляли підписуватись на “позику” для держави. В час Великодніх свят в селах району були розклеєні протиболь> шевицькі і протиколгоспні листівки і кличі. Большевики кличі зривали, а в с. Нападівка вирубували стіни на тих місцях, де були розклеєні кличі. В час Великодних свят в селах району були прибрані могили поляглих українських повстанців. На могилах були написи: “Вічна Слава упавшим Героям у боротьбі за УССД!”. Большевики в день свят ходили по цвинтарях по всіх селах та приглядалися, чи хто прийде на могили поляглих. В сс. Бережанка, Синівці і інших порвали вінки з написами, переломили хрести на могилах.
Р>н: Дедеркали В. [Великі Дедеркали] Дня 16.5.1948 р. до с. Горинка прибув з району суддя Вавринюк і прокурор Коваленко зі своєю охороною. Вони в шкільному будинку судили гром. Усара Карпа за невиконання держ. поставок. Усарові присудили, щоб він до 10>ьох днів сплатив 7500 крб. Крім Усара мали ще судити 8>ох громадян, але на місці не судили, а покликали до району. Дня 18.5.1948 р. упов. Михайлов під час стягування “позики” у гром. Росіцького Федора описав корову, забрав 13 шт. овець, шкури на кожухи та ще до того списав акт, що в даний час Росіцький не здав 400 крб. “позики”, яку йому призначено. Акт передав до суду, у висліді чого стягнули з господаря 3 тис. крб. “позики”. Цього ж дня в гром. Ліписа Миколи за те, що не віддав вповні 200 крб. “позики” Михайлов забрав ялівку, а на гром. Бойко Михайла наложив 1500 крб. “позики” (Бойко мав призначених 500 крб., але Михайлов на облігації дописав ще одинку і тим підвищив суму до 1500). При цьому Михайлов зазначив, що спише акт і передасть до 404 суду за те, що не віддав за 1947 р. ус[іє]ї норми здачі тютюну, якщо Бойко відмовиться сплатити призначених 1500 крб. “позики”. Дня 14.5.1948 р. до с. В.[еликі] Загайці прибув уповноважений Буркацький з двома рай. працівниками і двома істребками. Стягаючи позику на хуторі Корчунок, говорив до селян: “Хто не має гошей, нехай здає збіжжя (за 1 пуд – 50 крб.)” В гром. Мовчана Федора за нездачу “позики” забрав одне теля, яке продав Срулеві (жид), що має в цьому селі буфет. Сруль заплатив 210 крб., які відразу влучив на “позику”. Дня 7.5.1948 р. до цього ж села прибув 1>ий секретар з рай> парткому Гудошнік під охороною 5>ох большевиків. Вони стягали від селян “позику”. Гром. Дідик Михайла та Дідик Оліту закликав до с/ра> ди та вимагав від них підпису на визначену ним суму держ. “позики”. Дідик відмовився від визначеної суми. Тоді Гудошнік почав бити Дідика по обличчі і змусив його до підпису визначеної ним суми, не дивлячись на те, що йому і так забракне хліба до нового. Те саме зробили і з Дідик Олітою. Дня 23.5.1948 р. до с. Татаринці прибула група большевиків, яку селяни називають “Сквозна”, в числі 8 осіб. Вони стягали “позику”. За нездачу “позики” в гром. Вігебра Михайла забрали корову а в гром. Семенишин Федора забрали кабана. Дня 6.5.1948 р. до с. Шкроботівка прибув прокурор Коваленко під охороною групи большевиків. Вони в селі проводили збірку “позики”. Того ж дня викликав до с/ради Іщука Матвія і вимагав від нього, щоб підписав “позику” на 900 крб., на що цей не дав згоди. Тоді прокурор сказав: “В нас державна позика дається в добровільний спосіб, але хто по>добровільному не схоче дати, то ми знайдемо спосіб, щоб в нього взяти кілька разів більше”. Після розмови сказав принести йому всі квіти від 1944 р. по 1948 р. На жадання прокурора Іщук приніс всі квіти. Після провірки виявилось, що Матвій виповнив всі налоги за минулі роки. Тоді прокурор вчепився, чому він не виконав молокопоставки за 1948 р. Іщук сказав, що корова не доїться. Прокурор відповів, що їх це мало обходить, а за два дні має бути виповнена поставка молока. Коли Іщук цего не виконає, то справа піде в суд. Дня 11.5.1948 р. до с. Мизюринці [Мізюринці] прибув прокурор Коваленко під охороною 5>ох большевиків. Він, зібравши сільський актив, зазначив, що “позика” мусить бути якнайскорше виконана. Крім цього сказав, що на родини, які є скомпромітовані перед радвладою треба накладати подвійну позику. Дня 24.5.1948 р. до с. Михайлівка прибула група большевиків в числі 9 осіб, яку селяни називають “Сквозна”. Ця група в протязі двох днів зібрала 30 тис. крб. “Позику” стягали днем і ніччю. Викликали громадян по чотири і по п’ять разів на ніч, аж нарешті громадянин був змушений підписати таку кількість, яку йому назначили. Котрі селяни не мали змоги виконати “позики”, в тих забирали худобу. У гром. 405 Куркаш Івана та Печений Михайла забрали корови, пізніше звернули, а взяли по дві вівці. В Герук Єфрема забрали кабана і 4 вівці. Дня 6.5.1948 р. до с. Михайлівка прибув прокурор Коваленко з сином судді Вавринюком. В с/раді робив зібрання сільського активу і говорив: “Позика має пройти в 100%, а коли ні, то будемо вживати всіх заходів і найдемо до того якусь причину та стягнемо кілька раз більше. Дня 9.5.1948 р. до с. Мізюринці прибув Костюк, суддя Вавренюк, Онищенко, Табачинська Павліна, Дуся і Охоцький. Вони при збиранні “позики” зайшли до Ткачук Романа і вимагали від нього 500 крб. Коли він відмовився від такої суми, його арештували і замкнули до льоху. По кількох годинах його випустили і Роман підписав вищезгадану суму. Дня 1.5.1948 р. до с. Радишівка [Радошівка] прибув о/у РО МГБ Александров з 8>ма бійцями. В селі він робив ревізії, під час яких знайшли самогон. Цей самогон забрали, зайшли до гром. Грибачук Оксентія і там випили. Вечором від’їхали в напрямі с. Михайлівка. Дня 10.5.1948 р. в с. Темногайці большевики стягали “позику”. Вечором покликали до канцелярії одну жінку, яка ще не віддала 411 “позики”. Її арештували та посадили до льоху. Слідуючого дня її в льоху застали неживу. Дня 5.5.1948 р. до с. Кудлаївка приїхав упов. Пенський і пішов на хуторі Вербиця стягати “позику”. Під час стягання “позики” десятник Мацюк сказав, що коли ми всі гроші стягнемо, які люди підписали, то плян буде перевиконаний. Натомість для громадян буде обидно, бо зараз грошей тяжко набути. За ці слова Пенський, взявши папку, побив його і сказав: “Я тебе навчу, як виконувати плян”. Дня 12.5.1948 р. до с. Підгайці прибув о/у РО МГБ Андреєв зі своєю групою і робив по господарствах ревізії. В гром. Ящук Івана виломили двері, тому, що не було нікого вдома. Вони в хаті перевели докладну ревізію і відійшли. Дня 20.5.1948 р. до цього ж села приїхала група по стягуванні “позики”. Вони цілу ніч скликали громадян до с/ради і змушували підписуватись на “позику”. Хто не хотів підписати, того заводили до окремої кімнати і там примушували терором. В цій кімнаті побили гром. Мацюк Юрка і Коваль Грицька. Дня 5.5.1948 р. до с. В.[еликі] Вікнини приїхав нач. РО МГБ Сорокін і арештував за непідписання “позики” Ядвіжук Харитину і Шимко Гордія. Їх відправлено в райцентр, а слідуючого дня звільнено. Дня 25.5.1948 р. в с. Великі Вікнини большевики арештували і забрали до району, тільки в білизні, таких громадян: Казьмирук Гавриїла, Дощик Омеліяна та Гоюк Карпа. Дня 24.5.1948 р. до с. М.[алі] Вікнини прибула група по стягуванні “позики”. Хто вповні не сплатив “позики”, в того забирали корови і збіжжя. Забрали корову в Кушнірук Максима і звернули щойно тоді, як він сплатив “позику”. В Сидорчук Агафії зграбували 300 кг збіжжя і не повернули.
Р>н: Почаїв Дня 8.5.1948 р. до с. Будки прибув ІІ>ий секретар РК КП(б)У Асаулов з Броніковим в справі “позики”. Взявши одного десятника, пішли до гром. Кавінський Фанька Васильовича, який господарить на 1,5 га землі і сплатив 50 крб. “позики”. Від нього вимагали ще 100 крб. Кавінський відмовлявся від добавленої суми. Тоді Асаулов почав провіряти квити держзобов’язань, в яких знайшов невиконаних 60 л. молокопоставки. За це в Кавінського забрали корову і останній мішок жита. Малі діти свою корову біля с/ради відікрали, а жита большевики не повернули. Дня 10.5.1948 р. до цього ж села прибув о/у РО МГБ ст. лейт. Карандашов з 7>ма емгебістами та ІІ>й секретар РК КП(б)У Асаул з представником з области в справі “позики”. Асаул з представником з области і 5>ма емгебістами пішов до гром. Зубкевич Володимира, який вже другий місяць лежить хворий і замість призничених йому 800 крб. дав 100 крб. За це пограбували в нього коня, воза, 3 фіри дошок, і фіру соломи та ще й до того арештували його дочку Марію. Дня 5.5.1948 р. до с. Валігури [Валигори] прибув з району уповно> важений Васільєв. Він зайшов до гром. Лесик Олександра, якому німці спалили хату і він вже пів року живе в хаті вивезеної на Сибір родини, при чім дуже вбого, якому призначив 200 крб. “позики”. Лесик відмо> вився від призначеної йому суми. Тоді Васільєв загрозив: “Ти не хотів підписати позики на 200 рублів, отже прийде прокурор і оштрафує тебе на 500 крб. За те, що ти сидиш в державному будинку”. Наляканий Лесик був змушений підписати “позику” на 200 крб. Дня 1.5.1948 р. до с. Будки прибув ІІ>й секретар райпарткому Асаулов, Пойміглазов і майор Броніков, які хотіли відсвяткувати з населенням свято 1>ше травня. Вони дали зарядження десятникам, щоб зібрали населення на збори. Населення на збори не зійшлося, а навіть самі десятники не повернулись. Большевики, не діждавшись людей, почали самі відсвятковувати 1>ше травня. Крім згаданих пред> ставників з району був присутній голова с/ради. Після відсвяткування написали акт, що “Свято 1>ше травня відсвятковано урочисто в присутності 200 осіб. Населення з великим захопленням і радістю привітало державну позику для піднесення і розбудови СССР після війни.” Такий же самий лист написали до Сталіна, і від імені “зборів” підписали: Асаулов, Пойміглазов і майор Броніков. На закінчення взяв слово майор Броніков і сказав до голови: “Голова, плещіть в долоні, бо ж 200 осіб відсвяткувало свято 1>ше травня”. Дня 2.5.1948 р. до цього ж села прибув Асаулов з 5>ма помічни> ками в справі “позики”. Кожного селянина закликав до с/ради і питав, чи хто з родини є засуджений або в “банді”. Якщо такі траплялися, тоді 406 почав залякувати, що коли не підпише “позики” на визначену суму, то буде вивезений на Сибір. Селяни, довідавшись про це, не йшли до с/ради. Тоді Асаулов ходив від хати>до>хати і всім, хто не виповнив “позики” накладав подвійну суму. Дня 2.5.1948 р. до с. Валігури [Валигори] прибули з райадміні> страції в справі “позики” Романюк, Мудрик, Васільєв і одна жінка. Вони намагались скликати збори, але населення не зійшлося. Тоді вони уповноважили кількох селян до помочі стягування “позики” і стали ходити до кожної хати. Кожному селянинові призначували 100 крб. “добровільної позики” від одного гектара землі. Хто відмовлявся підписати визначену ними суму, провіряли всі квити держпоставок за два роки. Коли знаходили щось невиконано, то грозили, що заявлять прокуророві і він буде суджений за невиконання зобов’язань перед державою. Комарівка Дня 1.5.1948 р. до села прибув підполк. Фільдонов з 4>ма емведистами в справі “позики”. Він хотів скликати збори селян але зійшлось тільки 6 старих жінок та сільські десятники. За це, що селяни не явились на збори, Фільдонов покарав голову с/ради Кіндрата 200 карбованцями. Дня 3.5.1948 р. до села прибув підполк. Фільдонов з 4>ма емве> дистами в справі “позики”. В цей момент в церкві відправлялася Служба Божа і навколо церкви ходив Хрестний обхід. Фільдонов перервав священикові Лопуховичові Службу Божу, змусив його роз’яснювати селянам про державну “позику” і закликати населення, щоб добровільно здавали “позику”. Після агітації священик кінчив Службу Божу. Населення в цей час говорило, що це Антихрист прийшов, щоб перебивати відправу. Дня 5.5.1948 р. прибув 1>ий секретар РК КП(б)У Кононенко, нач. райвиконкому і два емведисти в справі “позики”. Вони скликали збори. На збори прийшли старики і діти, а населення середнього віку втекло з села. На зборах виступив Кононенко і лаяв селян грубими москов> ськими лайками, кажучи: “Ви всі бандити скриваєтесь, щоби тільки нас не бачити”. Після зборів заходив до кожного селянина і накладав таку суму “позики”, яка йому подобалась. При цьому описували в селян дорожчі речі, оцінювали їх та забирали до с/ради на залог. Селянам казали, що як не викуплять своїх речей, то будуть продавати, а гроші зачислять на державну “позику”. Таку тактику примінили у гром. Мірецький Михайла, Богута Василя, Крамарук Івана й інших. Дня 6.5.1948 р. до села прибув підполк. Фільдонов, кап. Нікадров і 4 емведисти в справі “позики”. Під час стягування “позики” погра> б[ува]ли Шевчук Карпа та посадили до льоху на дві доби Ковальчук Ярину за те, що не виплатила “добровільної позики”. Дня 7.5.1948 р. до села прибув 1>ий секретар Кононенко з 6>ма емведистами в справі “позики”. В селі Кононенко скликав збори, на 407 яких лаяв повстанців. Про одного повстанця, який минулої ночі згинув у цьому ж селі, сказав: “Бандита з Крем’янецького р>ну вбито, а бандит Пацула утік. Але ми його ще зловимо”. Після зборів вони заходили до селян, лаяли брудними лайками, плювали в очі та грабили майно за нездачу “позики”. Дня 9.5.1948 р. до с. Лосятин прибув уповноважений по “позиці” участковий міліції Ярмусь з 4>ма істребками. Виїжджаючи з райцентру в село, Ярмусь одержав розпорядження від 1>го секретаря райпартко> му Кононенка з колгоспників стягати по 50 крб. “позики”, а зате на одноосібників накладати великі суми. Стягання “позики” розпочалося від арештованих селян. Цього ж дня було арештовано 18 осіб і замкне> но в с/раді. Арештованих держали по три і чотири дні, та тільки раз у день допускали з передачею харчів. При тому загрожувано, що сконфіскують майно, а їх відставлять до району в РО МГБ, якщо не погодяться на згадану суму “позики”. Крім цього було згадано, щоб селяни вписувалися до колгоспу, то будуть, так як колгоспники, давати тільки 50 крб. “позики”. Дня 15.5.1948 р. під час стягання “позики” в цьому ж селі Ярмусь арештував 14 осіб селян за те, що вони не годились підписувати на визначену ним суму “позики” і за те, що як хтось погодився, а не сплачував. В цьому ж селі під час стягування “позики” було переарештовано Ярмусем 44 селян. Дня 2.5.1948 р. в с. Будки ст. лейт. о/у РО МГБ – Карандашов зі своєю групою прийшов на церковне подвір’я та в присутності 70 осіб, які зібралися біля церкви, розкидав могилу одного повстанця. Після своєї ганебної роботи большевики вийшли з церковного подвір’я і поставали на вулиці. Дітвора, яка в цей час була біля церкви, почала поправляти могилу і вставляти зваленого хреста. Большевики, поба> чивши це, повернулись і заставляли дітей розкидати могилу. Діти відмовились, а натомість почали большевиків дразнити образливими словами. Розлючені большевики причепились до 14>літнього хлопця, щоб він взяв березовий хрест і кинув у калюжу. Коли хлопець від> мовився, ці почали лаяти грубими московськими словами. Побачивши це Савчук Олекса покликав до себе свого сина, а до большевиків сказав: “Мій син вам не робітник, могили розкидати не буде”. Його піддержав гром. Волошин Іван, лаючи большевиків. Коли ці почули це, кинулися на Волошина. На допомогу Волошинові приступили інші селяни (коло 15 осіб) і почали спорити з большевиками. Карандашов 414 побачив, що нічого не вдіє, забрав своїх посіпак і з соромом вийшов з подвір’я. Дня 4.5.1948 р. до с. Валігури приїхав автомашиною 1>ий секре> тар райпарткому Кононенко, нач. РО МВД – Красюк, Романюк, Мудрик, Васілієв і кількох емведистів в справі “позики”. Вони викли> кали до с/ради всіх тих, що відмовилися підписати визначену їм суму “позики”. В с/раді кожного зокрема лаяли брудними словами. Циганюк Марія не могла стерпіти лайки і розплакалася. Большевики з її плачу сміялися. Тоді Циганюк зі злості почала їх називати: дідами, дурними та христопродавцями. Красюк за ці слова вдарив її в обличчя і хотів випхнути за двері, але ця не [в]ступалася і почала ще дужче кричати. Тоді Красюк вийняв пістоль, приложив цівку до її голови і загрозив, що коли не вийде з будинку, то застрілить. Дня 16.5.1948 р. в м. Новий Почаїв, вечором, біля квартири нач. РО МГБ майора Вороніна, атентатчик поранив Вороніна в шию. Прокурор, який був при Воронінові, відстрілюючись втік. Атентатчик під пострілами прокурора мусів відступити. Дня 16.5.1948 р. в с. Ст.[арий] Почаїв українські повстанці у гром. Нечай Надії тяжко поранили в живіт уповноваженого з райпарткому кап. Фронтова, який помер в Крем’янецькій лічниці. При цьому здобуто одного кулемета.
Р>н: Крем’янець Дня 22.5.1948 р. до с. Кімната прибув Пожидаєв з 4>ма емве> дистами і зайшов до гром. Вавринюк Грицька Васильовича, де за нездачу 50 крб. добавки до “позики” пограбував музичний інструмент. Цього ж самого дня (св. Миколая) Пожидаєв з охороною зайшов до гром. Кучерук Миколи поздоровити його з днем іменин. Після поздоровлення Пожидаєв вимагав від Кучерука горілки. Микола горілки не дав і їх не вгостив. За це Пожидаєв розсердився і покарав Миколу шарварком, щоб на протязі 6>ох днів вивіз 14 куб. метрів каміння. Дня 23.5.1948 р. в цьому ж селі Пожидаєв, при стяганні добавки “позики”, примінив таку тактику: приходив до селянина і казав: “За> мість 6 днів шарварку маєш виконати 30 днів і то протягом тижня. Не виконаєш – буде судити суд. Якщо даси добавку позики, то будеш мати тільки 6 днів шарварку”. Трофимлюк Марії Пожидаєв призначив 24 дні шарварку виконати напротязі тижня, при тому зазначив, що буде мати 6 днів шарварку, коли дасть добавку “позики” 100 крб. Трофимлюк сказала, що це неможливо є виконати 24 дні шарварку. Тоді Пожидаєв відповів: “Це є спеціально так зроблено, щоб громадянин не міг вико> нати свого обов’язку перед державою і щоб за невиконання міг судити суд”. 408 Дня 20.5.1948 р. до с. Рудка прибув представник райпарткому Кісельов і о/у РО МГБ Собурін з 6>ма емгебістами. Кісельов скликав збори населення, на яких відчитав “Протест проти звірства монархо> фашистівського уряду в Греції проти демократів”. Після доповіді Кісельов запитав селян: “Хто за тим, щоб протест затвердити, піднесіть руки”. Рук ніхто не підніс. Тоді знов запитався: “Хто проти, піднесіть руки”. Знова нічия рука не піднеслася. Тоді Кісельов сказав, що коли нема нікого проти, то значить, що всі за тим, щоб протест затвердити. На цьому збори закінчено. Дня 10.5.1948 р. вечором в с. Богданівка упов. по стягненні “позики” Легензов виломив двері [в] Соколюк Феодозії, та увійшов до хати та лаяв брудними московськими лайками за те, що вона не хотіла пустити його в хату. Легензов перед тим квартирував 5 днів в Феодозії і вона, сплативши “позику”, сказала цому звільнити квартиру, за пога> ну поведінку. Дня 15.5.1948 р. до с. Града прибув упов. Плєйов з кількома емведистами і у гром. Білецький Прокопа забрав пилку (трачку) за те, що Білецький не сплатив добавки до “позики”. Дня 19.5.1948 р. до цього ж села прибув упов. Плєйов з кількома емведистами в справі “позики”. Зайшовши до гром. Годун Феодосії, побив її за те, що вона не хотіла погодитися на визначену ним суму “позики”. Дня 3.5.1948 р. до с. Духів прибув бухгальтер з райпотребсоюзу Зіберов з кількома большевиками в справі “позики”. В час стягання Зіберов арештував і замкнув до льоху гром. Цибульського Федора, Шимуду Марфу, Більчук Леоніда й інших за те, що вони не хотіли дати по 200 крб. “позики”. Коли селяни погодилися на визначену ним суму, тоді їх випущено з арешту. Шимуда Марфі до 200 крб. дописали нуля і від її чоловіка вимагали 2 тис. крб., говорячи: “смотри, жена твоя подпісала на 2 тис. займа, вот єйо подпісь”. Дня 11.5.1948 р. в с. Крижі уповноважений по “позиці” Старигін з двома емведистами заходив до Мокринська Ярини, яку за несплату “позики” сильно побили. Дня 14.5.1948 р. в с. Куликів дванадцятилітній хлопець (пастух) Крієв Анатолій гнав з пасовиська худобу. По дорозі його зустріло кількох большевиків. Його почали питати чия це худоба. Хлопець не признався. Большевики розсердилися [та] побили [того] так, що його на другий день відправили в лікарню. Дня 22.5.1948 р. до с. Куликів прибув о/у РО МГБ Пщерінков з 6>ма емгебістами. Зайшов до гром. Нікитюк Марії, побив її за це, що не хотіла підписати держ. “позики”. Дня 2.5.1948 р. до с. Колосова прибув упов. Кузнєцов з 4>ма емведистами в справі “позики”. Селян силою заставляли підписувати призначену їм суму. Гром. Собчук Тимка, який живе дуже вбого і дав лише 50 крб. “позики”, вони заставляли дати ще 150 крб. Тимко 409 відмовлявся, за що його побили й арештували. По дорозі до району його відпустили додому. Кімната Від 3>10.5.1948 р. в гром. Мельник Василя квартирував упов. Пожи> даєв Іван, лейт. Артемов і 5 емведистів на чолі з підполк. Сопруновим в справі стягання “позики”. З перших днів вони почали накладати на селян по 150 крб. від 1 га. землі. Від заможніших селян вимагали здати всю “позику” разом. Населення відмовлялось здати всю “позику”. Большевики заманювали селян, що “позику” можна сплачувати протя> гом 10>ти місяців, на що селяни відповідали: “Знаєм ми таких 10 місяців – сьогодні підпишемо, – завтра здерете”. Вони побачили, що їх слова не мають успіху, вжили терору. Стали арешт[ов]увати селян і замикати в приміщення школи, де тримали по три дні. Дня 10.5.1948 р. було арештовано 25 осіб, а саме: Грушицький Марка, Гонтарук Кирила, Циганюк Павла і інших. Вищезгаданих трьох селян щоночі викликали до окремої кімнати і там залякували їх різ> ними способами, щоб ті погодилися на сплату “позики”. Побачивши такий терор, населення втікало в поля. Большевики знова ловили людей і припроваджували на квартиру Сопрунова. Дня 10.5.1948 р. до Сопрунова припроваджено арештовану Чумак Анну. Цей запитав її, чому люди втікають з села. Анна від> повіла, – “бояться, щоб ви не били”. Сопрунов віповів: “В Радянському Союзі висока культура і ніхто нікого не б’є, а так тур> бують днем і ніччю громадян, що вони, врешті, самі підпишуть позику і розрахуються з державою”. І дійсно, кожної ночі ходили від хати до хати, змушували селян давати гроші. До цього ще кожного дня автомашиною приїжджав Галішков з 6>ма емведистами і також збирав “позику”, а вечором всі гроші, які наздирали з людей, відвозив до району. Дня 17.5.1948 р. до цього ж села прибув Пожидаєв Іван і накладав селянам добавку до “позики”. Зайшовши до гром. Дударчук Анни, яка відмовлялася дати 50 крб. добавки, побив її чоботами, арештував і зачинив в с/раді. На другий день її чоловік приніс 50 крб., тоді жінку звільнили з арешту. Дня 22.5.1948 р. за 50 крб. добавки “добровільної позики” гро> мадянку Грушицька Якилину Пожидаєв наказав Росоловському бити. (Росоловський большевицький вислужник з с. Гаї). Сам, реготав з за> доволення, коли цей виконував його наказ. Дня 23.5.1948 р. молодь зорганізувала в селі музику і танці. На танці прибув Пожидаєв з 5>ма емведистами і почав провіряти в хлопців документи. Під час перевірки Грушицький Василь не хотів дати своїх документів в руки емведистові. Тоді двох інших емведистів кинулись на нього, відібрали документи, а Василя тяжко побили. Дня 6.5.1948 р. до с. Млинівці прибув Пасічник з кількома емведи> стами в справі “позики”. Він заставляв селян підписуватись на суму 410 визначену ним. За те, що селяни не хотіли погодитися на визначені ним суми, він побив Попілевич Івана і Ільчук Михайла. Дня 4.5.1948 р. в с. [Новий] Кокорів упов. Сахаренко зустрів гром. Двіжак Луцька і Салій Василя, яким вчепив на шию кріса і так з насміш> кою водив їх по селі за це, що не здали вчас позики. Хто вімовлявся виконати його волю, того бив. Гром. Панас, який ходив разом з вище> згаданими, кинув кріса на землю. Сахаренко за це вдарив його кілька разів по обличчі. Савчичі [Савчиці] Дня 6.5.1948 р. до села прибув упов. Шумбарець з кількома емведистами в справі “позики”. Він згонив до с/ради селян і заставляв підписуватись на визначену ним суму. Гром. Шпак Дем’яна за це, що не хотів підписати “позики” на 300 крб., зачинив в с/раді на цілий день до шафи. Дня 7.5.1948 р. Шумбарець з кількома емведистами побив Олек> сюк Дарію за це, що не хотіла підписати “позики” на суму 100 крб. Дня 11.5.1948 р. упов. Шумбарець і о/у РО МГБ Пщерінков побили десятника Струк Григорія за те, що на його участку люди не підписали “позики” на визначену суму. Рівнож побили 53>літнього громадянина Чумакевич Василя та арештували його і відставили до с. Дунаїв за те, що не підписав “позики” на 300 крб. Дня 21.5.1948 р. упов. Шумбарець і о/у РО МГБ Пщерінков побили 70>ти літню Трофимлюк Марію за те, що в означений ними речинець не сплатила “позики”. Грушицька Христі стріляли понад голову за те, що не сплатила “позики”. Дня 22.5.1948 р. упов. Шумбарець при стягуванні “позики” побив Гарчук Йосипа за те, що не сплатив її у визначену ним дату.
ГЕРОЇКА
КОЗЛІВ Дня 2.5.1948 р. в с. Будки ст. лейт. о/у РО МГБ – Карандашов зі своєю групою прийшов на церковне подвір’я та в присутності 70 осіб, які зібралися біля церкви, розкидав могилу одного повстанця. Після своєї ганебної роботи большевики вийшли з церковного подвір’я і поставали на вулиці. Дітвора, яка в цей час була біля церкви, почала поправляти могилу і вставляти зваленого хреста. Большевики, поба> чивши це, повернулись і заставляли дітей розкидати могилу. Діти відмовились, а натомість почали большевиків дразнити образливими словами. Розлючені большевики причепились до 14>літнього хлопця, щоб він взяв березовий хрест і кинув у калюжу. Коли хлопець від> мовився, ці почали лаяти грубими московськими словами. Побачивши це Савчук Олекса покликав до себе свого сина, а до большевиків сказав: “Мій син вам не робітник, могили розкидати не буде”. Його піддержав гром. Волошин Іван, лаючи большевиків. Коли ці почули це, кинулися на Волошина. На допомогу Волошинові приступили інші селяни (коло 15 осіб) і почали спорити з большевиками. Карандашов 414 побачив, що нічого не вдіє, забрав своїх посіпак і з соромом вийшов з подвір’я. Дня 4.5.1948 р. до с. Валігури приїхав автомашиною 1>ий секре> тар райпарткому Кононенко, нач. РО МВД – Красюк, Романюк, Мудрик, Васілієв і кількох емведистів в справі “позики”. Вони викли> кали до с/ради всіх тих, що відмовилися підписати визначену їм суму “позики”. В с/раді кожного зокрема лаяли брудними словами. Циганюк Марія не могла стерпіти лайки і розплакалася. Большевики з її плачу сміялися. Тоді Циганюк зі злості почала їх називати: дідами, дурними та христопродавцями. Красюк за ці слова вдарив її в обличчя і хотів випхнути за двері, але ця не [в]ступалася і почала ще дужче кричати. Тоді Красюк вийняв пістоль, приложив цівку до її голови і загрозив, що коли не вийде з будинку, то застрілить. Дня 16.5.1948 р. в м. Новий Почаїв, вечором, біля квартири нач. РО МГБ майора Вороніна, атентатчик поранив Вороніна в шию. Прокурор, який був при Воронінові, відстрілюючись втік. Атентатчик під пострілами прокурора мусів відступити. Дня 16.5.1948 р. в с. Ст.[арий] Почаїв українські повстанці у гром. Нечай Надії тяжко поранили в живіт уповноваженого з райпарткому кап. Фронтова, який помер в Крем’янецькій лічниці. При цьому здобуто одного кулемета. Р>н: Козлів Дня 24.5.1948 р. в с. Купчинці на подвір’ю гром. Літнянський Петра 12 большевиків на чолі з о/у РО МГБ Комарчуком заскочили двох українських повстанців. В часі перестрілки, яка нав’язалася між большевиками і повстанцями, був тяжко ранений д. Листок, який, бачачи безвихідне положення, дострілив себе з власного пістоля. З большевицької сторони впало двох, яких ще вночі конспіративно поховали. На другий день до села приїхав нач. РО МГБ полковник Губка з 20>ма большевиками, арештували Літнянського Петра та його дочку Анну, забрали вбитого повстанця і від’їхали до району. Р>н: Почаїв Дня 6.5.1948 р. в с. Комарівка о/у РО МГБ Карандашов з 14>ма емгебістами зробив у двох місцях засідку. На засідку попало двох повстанців: д. Хмара і Гриць. З першої засідки друзі вискакують і розбігаються. Друг Гриць, відступаючи від першої засідки, попадає на другу, де зістав ранений в обидві ноги. Важко раненого обступили большевики і почали просити, щоб він здався. Д.[руг] Гриць на їхні просьби сказав: “Катам не здамся, ви мене живим не візьмете, Слава Україні!” Порвавши 1700 крб. і всі папери, які мав при собі, побив годинник. Ви[йняв] свого пістоля і застрілився. По смерті Гриця підійшли до його тіла емгебісти. Один з них хотів знущатися, але Карандашов заборонив. Він подивляв героїзм молодого повстанця, при чому сказав: “За що погиб цей молодий хлопець, за то, що ніколи сонця не бачив. Його намовили ці старі [бандити”]. ЗАЛОЖЦІ24.VІ.48 р. У Вертелецькому лісі заквартирувала група большевиків, яка під маскою українських повстанців вела провокативну роботу. Згадані большевики заховувались так, як українські партизани: копали криївки в лісі, на краю лісу виставляли стійку, уникали стрічі з людьми, а коли стрінули пастухів, то відганяли від себе і наказували, щоб нікому не говорили, бо в противному разі прийдуть вночі і повісять. Ніччю робили наскоки на села. Напр., в с. Мильно [Мильне] забрали трьох хлопців: Луцик Михайла, Пиріг Степана і Була, закидаючи їм, що вони сексоти. Їх запровадили до лісу і в криївці допитували. Хлопці оправдувалися, що вони нікому нічого не зробили і на нікого не доносять. Однак провокатори не зважали на те, почали їх бити і казали: “Якщо ви не сексоти, то покличте на[м] будьяких повстанців, які за вас поручать, то ми вас випустимо.” Однак хлопці пізнали, що то большевики, і нічого не говорили. Тоді большевики так їх збили, що тіло було чорне. Недо відавшись нічого, зав’язали їм очі, вивели з лісу і загрозили смертю, якщо кому скажуть про те, що з ними було. Мимо цього, що боль шевики так маскувались, населен
Великоборківський район: 25.VІ.48 р. На хуторах Королівка, с/рада Колодіївка, Скалатського рну, в Білецького Івана на стриху, квартирувало 4ох повстанців: д. СІРИЙ, ДОВБУШ, ОРЕСТ і АНДРІЙ. Перед полуднем, около 11 години, на зга даний хутір приїхала автомашина з большевиками Скалатського рну. Большевики, висівши з авта, в одну мить обскочили хату і почали робити ревізії. Коли один большевик виліз на стрих, звідтам впав стріл, і большевик повалився на сіни, ранений в черево. Почався короткий бій. Повстанці з боєм почали пробиватись з оточення. Перший з хати вискочив сл. п. д. ДОВБУШ, але прошитий ворожими кулями паде трупом на порозі. Іншим Друзям пощастило вибігти з хати і вони завзято відбиваються з подвір’я. При спробі пробитись з окруження падуть сл. п. дд. СІРИЙ і АНДРІЙ, а д. ОРЕСТ, відбиваючись, посу вається до залізничного тору, в напрямі с. Ходачків Малий. По дорозі його поранено, і він добиває себе з власного пистоля. Большевики зробили з впавших знимки, розібрали та забрали їх на машину. РазомРазом з ними забрали ще 11 арештованих людей з хуторів і від’їхали.
461 зараз [взяли її на переслухання]. Потім питали її де син і наказали їй йти [до нього та сказати] йому, щоб здався, бо за це нічого не буде. [Вона пішла] до сина та сказала йому, що її [заставили], а стодола [оточена] большевиками, які післали [її сказати йому, щоб він] здався. [Син на це] відповів, що не здасться [і буде відстрілюватися, а вона хай] піде. Повернувшись, вона це переказала большевикам. […] обрізаного кріса. Тоді Коннов [написав до Романа] картку [з пропози цією,] щоб цей здався. Роман відписав, що ха[…] […] […]городів, а тоді якось буде. Коннов прочитав […] зухвалий відпис, розлютився і наказав бійцям обстрілювати та закидувати гранатами стодолу. Та большевики не могли нічого […] була порожня і покрита бляхою. По 4годинному бою […] вискочив зі стодоли та почав відступати на […] большевики в бігу його застрілили. РІЗНІ ВІСТКИ Рн: Нове Село Дня 4.6.1948 р. в с. Гнилиці Малі покликано на воєнкомат мужчин з 1926, 27, 28 рр. В них повідбирали документи і сказали, щоб бути готовими, бо кожної хвилини їх можуть покликати в армію. До с. Кошляки з Іркутської области написала бувша громадянка цього села (яку вивезено на Сибір) листа, в якому пише, що до них прибуло 700 родин латишів, насильно вивезених з рідної батьківщини. Ці люди оповідали про звірства МВД і МГБ супроти латвійського населення, про боротьбу і їхній спротив супроти ворога. Вони виразно підкреслюють, що це послідний засіб поневолення поневолених Москвою народів перед її сконанням. Дня 8.6.1948 р. в с. Терпилівка Ткач Мартин вкрав в Гирич Івана 14 снопів люцерн[и]. Коли Гирич дослідив злодія по слідах, то Ткач оправдувався тим, що в нього квартирували повстанці і то вони забрали люцерн[у], а також наказував, щоб цього нікому не говорити. Вдійсності в Ткача повстанці не квартирували. Рн: Збараж Дня 5.6.1948 р. в с. Кійданці [Киданці] висвітлювано в клюбі кіно фільм “Сказание о земле Сибирской”. Дня 25.6.1948 р. до цього ж села приїхала медкомісія в складі двох лікарів, одної санітарки і акушерки. Вони заходили до селянки Заремба Марії, котра перед кількома днями породила троє дітей. Селянку з дітьми вони забрали до лікарні в м. Збараж. Дня 23.6.1948 р. до с. Луб’янки Нижчі приїхало 11 тяг[арових] автомашин, на яких було повно меблів і постелей, а також на кожному було по 12 жінок з кількома дітьми. Ці автомашини [постояли] короткий час на дорозі і від’їхали в напрямі Нового Рогівця.
МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ
